Крики, побиття та знущання. Які жахи зустрічаються в українських дитсадках
ТСН покаже, як виховують дітей у п’яти різних країнах, і який досвід був би корисний в Україні.
© УНІАН
Знущання з дітей, приниження та навіть побиття - такі методи виховання не дивина в українських дитячих садочках. Однак гірка правда зазвичай залишається за зачиненими дверима. Батьки бояться про це говорити, щоб ставлення до малечі ще не погіршилося, йдеться у сюжеті ТСН.12:00.
Полтава. Між дитячим садком та школою у Кирила – тривала психологічна реабілітація.
"Коли згадувалось ім'я, по батькові вихователя, просто фізичний страх відбувався з дитиною. Він тремтів, у нього розкривалися очі", - розповідає психологиня Антоніна Радченко.
"Він орав, він просто орав: мамочка, папочка, не ведіть мене в садочок, не ведіть", - каже мати Кирила Ірина Токар.
Мама Кирила переконує: у садочку на сина кричали, його принижували, а за непослух зачиняли у туалеті.
"Сказала: "Ты шо, тупой? Пошел вон отсюдава". Вони його просто закривали в туалеті. І він в туалеті в тому сидів, як він казав, "сто тисяч мільйонів годин"", - ділиться матір.
Вихователька відхрещувалася: діти люблять фантазувати. Аж поки маленький не прийшов додому із синцями.
"Знімаю з нього майку, а там від попереку просто синя смуга. Рівна. Іще зверху п’ять точкових - чи щипали, щоб мовчав. Я кажу: що це таке? Він мені так легко каже: та це ж Оксана Михайлівна мене ударила", - пригадує Ірина.
Більше до цього садочка Кирило не пішов, а Ірина звернулася до поліції.
"Проведена судово-медична експертиза, якою оцінено синець, як легке тілесне ушкодження. Дитині спричинено суттєві моральні страждання", - коментує перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури.
На камеру коментувати інцидент у садочку відмовляються. Лише телефоном: "Перевірялися заклади освіти, інспекторами закладів, залучалися батьки дітей, що ходять у групу, перевірками встановлено, що факт не підтвердився".
Ірина каже: інші батьки бояться свідчити. Одна жінка таки погодилася анонімно. Переконує, її сина теж ображали: "З часом синці почали з’являтись такі знаєте, точкові, як від пальців. Спина, сідниці".
Цькування та залякування - проблема не лише одного садочка. Перегинають палицю навіть вихователі спеціалізованих закладів.
Чернівці. У Давида особливості розвитку, зокрема - вада мовлення. За кілька місяців у спецсадку хлопчик втратив навіть ті навички, що мав.
"Вночі він ходив у штани, тягав себе за вуха. І знову треба було його перевчати", - розповідає мати Давида.
Тут теж виправдовувалися: дитина вигадує. Тоді батьки вирішили вшити в одяг малого диктофон. Записи їх шокували.
"Крик, б’ють його. Плаче. Якщо його легенько вдарити, він не плаче. Це ж як його треба було бити, щоб він плакав", - каже мати особливої дитини.
Такий досвід, здобутий в ранньому віці, людина несе усе життя, каже психологиня Антоніна Радченко.
"Вона зрозуміла, що тільки так треба впливати, тільки так тебе почують. Вона виростає агресором. Або дитина може вирости жертвою. І шукає собі такого ж наставника по життю, який буде впливати тільки через насильство", - пояснює психологиня.
За півтора року у справі Кирила відповідальних не знайшлося. Та й навряд чи покарання вихователів кардинально змінить ситуацію. В Україні назріла зміна системи дошкільного виховання. І ТСН першою починає цю дискусію у спецпроекті "Рецепти росту". Дитячі садочки п’яти країн, які точно знають, кого виховують - чи варто нам так само? Дивіться вже сьогодні о 19:30.
Кореспонденти ТСН Інна Власова та Марина Макущенко