Лікарі не виписують ліки за державні кошти через дорожнечу
Лікарі не виписують пацієнтам рецепти на дорогі ліки, адже зверху дають відповідь, що ліків не буде і краще мовчати.
Підпишіться на нас в Google
Лікарі воліють не виписувати рецерти на дорогі ліки, бо на них все одно у держави немає грошей
17 квітня - Всесвітній день боротьби з гемофілією. В Україні на цю рідкісну спадкову невиліковну хворобу страждають дві з половиною тисячі людей.
Препаратами для згортання крові їх забезпечує держава, проте, за міжнародною класифікацією, цього вистачає лише для виживання хворих. Для пацієнтів з рідкісними формами гемофілії навіть такі препарати – велика розкіш, дізнався ТСН.
Для 12-ти річної Оксани весь світ - це монітор комп'ютера. Тут її навчання, її захоплення та її друзі, з якими у реальному житті вона спілкуватися не може.
Її хвороба називається синдром Віллібранта. Назва інша, проте суть та сама, що й у гемофілії – у крові відсутній фермент згортання. Єдина відмінність - на цей синдром хворіють і дівчатка. Але саме через назву родині довелося цілих три роки добиватися від медичних чиновників права потрапити у список хворих, які отримують ліки бюджетним коштом.
Зрештою Оксану таки внесли у перелік. Отримує вона такий самий препарат, як і інші хворі на гемофілію. Але з її захворюванням його потрібно значно більше, крім того, препарат викликає побічні ефекти.
"У нас якщо починається кровотеча, то ті ампули, які нам видають на рік, ми вводимо за один раз", - каже матір Оксани Валентина Тарасевич.
Ліки, які потрібні саме Оксані, є. Один із різновидів препарату навіть сертифікований в Україні. Та тільки коштує він уп'ятеро дорожче, а тих, кому він потрібен в Україні, і трьох сотень не набереться. Тож, кажуть представники товариства хворих на гемофілію, медичні чиновники воліють їх просто не помічати.
"Ініціатіваповинна ітивід лікаря,він подаєдані, потім вони збираютьсянанаради,вМіністерствіприймаютьсярішення", - заявила позаштатний фахівець-гематолог Дніпропетровського обласного управління охорони здоров'я Олена Ярчук.
"В більшості своїйвони (лікарі)воліють не зв'язуватись, оскількизапитавшидорогий препарат, вониотримуютьзверхувідповідь, грошейнемає ітимовчи", - каже голова правління Олександр Шміло.
"Нетиповим" хворим залишається або приймати препарати з людської крові, ризикуючи заразитися гепатитами і навіть СНІДом, або сподіватись на європейські благодійні програми. Нині, наприклад, препарат безкоштовно роздає одна з німецьких клінік. Ось тільки програми ці швидко припиняють діяльність, а разом з ними і надії хворих на нормальне життя.