Потенційні нобелівські лауреати в Україні почуваються піддослідними рибками

Нобелівський комітет назвав цього тижня лауреатів щорічної престижної премії за досягнення в науці, мистецтві та громадській діяльності.

Найкориснішими для людства назвали відкриття в галузі квантової фізики, стовбурових клітин та клітинних рецепторів. У реальному житті досягнення вчених уже скоро можуть проявитись у створенні надпотужних комп'ютерів і нових методів лікування, йдеться у сюжеті ТСН-Тиждень.

У літературі нобелівської вершини сягнув китайський автор Мо Янь. А премію миру цьогоріч віддали Євросоюзу - за історичну роль в об'єднанні Європи.

Він обігнав кількох людей-правозахисників, серед них і Юлію Тимошенко.

Українським науковцям наблизитися до переможців цієї вагомої світової премії не щастило ще жодного разу. Поки нобелівські лауреати, якщо й з'являються в Україні, то тільки проїздом. Володар минулорічної премії з хімії Дан Шехтман заїхав до рідного батькового Дніпропетровська і дає в дитсадочку відкритий урок, пов'язаний з дослідженням води.

Із темою уроку - нобелівський лауреат вгадав: українські дослідження води - революційні, впевнений вітчизняний академік. Виявляється, що в найпростішого водню є кілька різновидів. Той, якого більшість у звичайній воді й льоді - називається протій (кидаємо в склянку з водою кубик льоду - він плаває). А є ще й водень, який трохи важчий, дейтерій. (кидаємо в склянку інший кубик льоду - він тоне) Щоб на землі було можливе життя - у воді його не повинно бути ні забагато, ані замало.

За словами академіка Владислава Гончарука, якщо змінити співвідношення дейтерія і протія, біологічне життя в воді загине.

Журналісти ТСН запитали в лауреата, що ж зробити, аби й українські науковці колись заслужили на нобелівську премію.

"По-перше, потрібні гарні викладачі. І вони повинні мати гарну зарплатню", - відповів Дан Шахтман, нобелівський лауреат.

Якщо не зважати на зарплатню, в Україні - гарна наукова школа. Але науковці все одно  почуваються піддослідними рибками.

На виставці в Дніпропетровську виші, яким  гроші ще знайшлися, приваблюють бізнесменів своїми доробками. Апарат для світло-терапії, багатоцільовий мульти-ротор (схожий на гелікоптер) і ще більше чотирьох сотень винаходів коштували бюджету сто п'ятдесят мільйонів гривень. В уряді тепер - чекають прибутку.

Євген Суліма, заступник Міністра освіти та науки, молоді та спорту, розповідає: "Відповідь керівника, що ми підготували монографію і її надрукували, сьогодні просто не проходить. Які вже сьогодні діють договори, хто купив і з ким ви працюєте - іншої розмови в нас немає".

Форум вийшов представницький: урядовці, науковці - на виставці  бракувало тільки бізнесменів.

Cпівпрацю із академією наук почав енергетичний підрозділ найбільшої бізнес-імперії країни.

Андрій Смирнов, директор із видобутку вугілля ДТЕК, розповів: "Інститути покажуть, що мають, і допрацюють їх до стану, близького до впровадження. І на 13-й рік ми припускаємо їх впровадження".