Рада підтримала створення реєстру педофілів: чи допоможе це вберегти дітей від збоченців

Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає створення Єдиного реєстру педофілів. Це буде електронна база з усіма даними про людину, яка скоїла сексуальний злочин проти дитини. Реєстр буде закритий, проте керівники освітніх закладів та силовики зможуть отримати звідти інформацію. Чи допоможе це вберегти дітей від збоченців та чому із законопроєкту зникла частина про хімічну кастрацію, про це у сюжеті ТСН.19:30.

Інформацію про педофілів до бази вноситимуть лише на підставі вироку суду. Там буде міститися інформація про тих, хто коли-небудь притягався до відповідальності за педофілію та тих, хто нині відбуває покарання.

Органи прокуратури або ж керівники закладів освіти та охорони здоров'я зможуть отримати дані про педофіла лише після надісланого запиту. Втім, тепер керівників зобов'яжуть перевіряти тих, кого беруть на роботу з дітьми. Скористатися базою зможуть і самі батьки, наприклад, перевірити няню, яка доглядає їхнього малюка.

"Батьки матимуть можливість вимагати з керівників, не тільки закладів освіти, а також керівних осіб органів самоврядування, які є власниками цих закладів освіти, щоб вони відповідно до закону проводили процедури перевірки осіб, яких призначають на відповідні посади у закладах освіти", - коментує заступник міністра юстиції Олександр Банчук.

На педофілів, які відбули термін за зґвалтування неповнолітніх і після цього вчинили повторно такий злочин, чекає довічне покарання. А от пункт про добровільну хімічну кастрацію із законопроєкту вилучили.

Психіатриня Олена Козерацька, яка входила в робочу групу і наполягала на цій нормі закону, вважає, що таке покарання унеможливило б повторний злочин. За її словами, коли педофіли відбувають свій термін покарання і виходять на волю, вони знову ґвалтують дітей.

"Упродовж першого року 10 % скоюють повторний злочин – це статистика. На другий третій рік – вже 80% скоюють повторний злочин. Упродовж 10 років це 90-100%. Для того, щоб цього не відбувалось і був запропонований цей метод, який використовується майже в усіх країнах світу. У деяких примусовий, а деякий добровільний", - каже Олена Козерацька.

Співавтори законопроєкту кажуть, що глобально проблему сексуальної наруги над неповнолітніми документ не вирішить. Тому треба роз'яснювати дітям, що слід вважати насиллям і як від нього вберегтися.

"Потрібне інше виховання дитині, слід говорити змалечку. Що до його тіла може доторкатись лише мама, діти повинні вміти розпізнавати "свій/чужий". Вихователів та вчителів треба вчити спеціальній техніці виявлення людей, які себе підозріло поводять з дітьми", - пояснює юристка-кримінологиня Анна Маляр.

Алла Хоцянівська