Рада ухвалила новий закон про мову: основні пункти документа

У четвер, 25 квітня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект про функціонування української мови, який одразу ж підтримали переважна більшість українців.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Чесно кажучи, любителі Путіна мали б відчувати себе обдуреними. Якщо вірити російській пресі, після ухвалення закону про мову на вулиці міст і сіл мав би вийти страшний мовний патруль. Та це лише один з багатьох міфів, які вигадали проросійські політики тут та їхні російські куратори в Кремлі.

4 жовтня минулого року цей закон ухвалювали в першому читанні. Також з істериками та страшними трактовками. Утім жодних інспекторів у цьому законі теж не буде.

Після того до законопроекту депутати внесли дві з половиною тисячі поправок. Останні два місяці в парламенті в прямому сенсі воювали за кожну з них. От скажімо, кримінальна відповідальність за наругу і паплюження мови в документах, та за спроби надання офіційного статусу будь-якій іншій мові – в першій редакції ці норми були, тепер – немає.

І все одно ухвалення закону спричинило нову істерику – от газета "Вєсті" інструктувала своїх читачів, де тепер "на русском говорить нельзя". Тут теж назбирали купу страшилок. Хоч з дому не виходь. Але де справді – не можна - так це все, що стосується офіційного рівня.  Хоча є один нюанс.

Уявіть собі - депутати погодилися , що всі управлінці: чиновники, судді, офіцери на службі і журналісти в ефірі - повинні говорити винятково українською. Але себе із цього переліку депутати викреслили.

Знати мову мають всі громадяни України. Та перевірятимуть рівень  знань – лише у тих, хто хоче потрапити у ряди державних посадовців.  Ні для кого-іншого жодних перевірок. Обов'язковим іспит буде для іноземців, які хочуть отримати громадянство України.

За особливі заслуги перед державою вам можуть відтермінувати іспит на рік. Але все одно він лишається обов’язковим. Проте мовні курси мають бути безкоштовними для всіх охочих.

Все офіційне спілкування в державній сфері та документообіг має відбуватися винятково українською. У приватному бізнесі мову спілкування обирають власники компаній. А в неофіційному спілкуванні людина може користуватися тією мовою, якою бажає.

Незнання державної мови має стати незручним архаїзмом, який гальмує чи взагалі унеможливлює кар’єрне зростання майже всюди – і навіть працевлаштування на деякі посади.

90% кіно дублюється чи знімається державною. Лише 10% сеансів в кінотеатрах можуть становити фільми в оригіналі та із субтитрами. І 15% реплік в українських фільмах можуть містити суржик чи іншу мову. Цікаво, як рахувати ці 15 % і як бути із документальним кіно, яке все частіше показують в кінотеатрах.

Те саме співвідношення – 90 до 10 – із мовою на загальнонаціональних каналах. На регіональних та місцевих каналах української може бути трохи менше – до 80%. Телебачення корінних народів - наприклад кримсько-татарського має квоту української лише 30%. Утім, якщо ви думаєте, що вже завтра усі загальнонаціональні канали на 90 відсотків стануть українськими - будете здивовані. Те, на що сподівалися журналісти нашого каналу не справдилось. В остаточному варіанті лобісти каналів, що позиціонують себе як російськомовні, провели поправку про відтермінування квот на 3, а, можливо  і на 5 років . Без остаточного тексту це теж не ясно.

Вся преса повинна перейти на українську. Кожне російськомовне друковане видання повинне буде мати українську версію, яка за тиражем буде не меншою за російську. Це правило не стосується газет чи журналів, що друкуються мовами корінних народів чи офіційною мовою Євросоюзу.

На українізацію преси законодавці відводять 30 місяців для загальноукраїнських ЗМІ і 5 років – для регіональних.

Книговидання українізується рівно наполовину – 50% всіх книжок повинні друкуватися українською. Те саме стосується і продажу в книгарнях – українських книг там має бути не менше половини.

Всі сайти органів влади, підприємств, засобів масової інформації  в українському просторі повинні стартувати з україномовної версії. Для бізнесу це спричинить багато незручностей – адже україномовні сайти опустяться вниз стрічки пошуку Google. Так буде, поки користувачі масово не почнуть вводити пошукові слова українською.

Найбільший штраф за недотримання вимог цього закону – 11900 гривень. Проте перед тим, як накласти це покарання, уповноважений із захисту державної мови повинен зробити зауваження, потім попередити. Тож процес розтягається чи не на півроку.

Опоненти закону розповідають страшні  історії  – наприклад, про лікаря,  який продовжить на роботі говорити російською з російськомовними пацієнтами. За що його почнуть штрафувати, а потім – можливо і звільнять.

Головний сподвижник цього закону Микола Княжицький охарактеризував такі лякалки коротко: "повний брєд". І пояснив, що загальна мова спілкування і документообіг державна, але робота з пацієнтами на їхнє прохання будь-яка.

Вивчити мову країни і почати нею говорити  – це норма  для будь-якої держави. Ми нарахували 55 різних указів, постанов, заборон які, починаючи від 1627 року і закінчуючи 1990 роком, звужували чи повністю виключали  існування української мови. І все для того, аби ідея незалежної України навіть не виникла.

Звичайно, українізація не буде миттєвою. Звичайно, закон не є ідеальним. Але кожен врешті-решт повинен зрозуміти  - або ти захищаєш і вчиш українську мову, або захист твоїх мовних прав продовжить складати основу політики Кремля.  

Станіслав Ясинський