Українські міста перетворюються на Венецію через асфальт і тротуари
Дощовій воді просто немає куди дітися, тож терміново необхідні радикальні рішення – інакше човни на вулицях перестануть бути екзотикою.
Міста не можуть впоратися з великою водою
Українські міста вже не знають, як здихатися води, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.
Різкий перепад температур, місячна норма опадів за один дощовий день, машини і човни на міських вулицях - така перспектива чекає на нас і далі, застерігають науковці.
В аквапастку потрапляють і люди, і автомобілі. Минулого тижня київську вулицю Скляренка залив водограй. Дощ має просочуватися вниз, у зливну систему, однак вода з колектора навпаки виривалася на вулицю.
Через кілька днів із колектора витягли купу мотлоху і пляшок, які туди занесла річка Сирець – це сміття потрапило туди з парку, де його лишають відпочивальники.
Воно все потрапляє в річку, а потім і всередину колектора, який ніхто не чистить. У Києві 13 підземних річок, вони всі вдягнені в бетон і є частинами протидощової системи.
Діаметр окремих колекторів три метри і більше, але тепер і цього мало. В усьому винні комфортні тротуари й асфальт. Колектори будували ще до війни, коли навіть у центрі міст був ґрунт, який убирав у себе більшу частину дощової води. А тепер їй діватися нікуди.
Зливостоки вздовж доріг чистити легше, але й до них руки не доходять. Навіть кілька склянок води не можуть пройти крізь сантиметрові шпарини. Ґратки, які мають затримувати гілки і дрібне сміття, не пускають рідину. Дати раду такому неподобству "Київавтодор" пообіцяв лише після останнього потопу.
"Потрібно постійно чистити ці решітки і робити таку конфігурацію, яка може пропускати цю воду", - сказав керівник "Київавтодору" Георгій Глинський.
Вода в асфальтній пастці, плюс невтішний кліматичний прогноз. Несподівані й рясні дощі тепер в Україні будуть завжди. Науковці пояснюють, що технічні розрахунки попередників із водовідведення вже не діють, бо зроблені у минулому столітті.
Науковці переконанні чекати більше не можна. Просто розкопати і поглибити десятки тисяч кілометрів вітчизняних підземель не вистачить ані грошей, ані сил.
Тож, кажуть науковці, негайно потрібні радикальні рішення - нові урбаністичні технології перебудови українських міст. Бо зміни клімату й сезони дощів не зупинити, і тонути на власній вулиці незабаром перестане бути екзотикою.