Монблан почав «розсипатися»: на найвищій горі Західної Європи відбуваються небезпечні зміни

Льодовики відступають, вічна мерзлота тане, а звичні ділянки Монблану стають важкодоступними. Рекордно тепле літо різко загострило проблему кам’яних обвалів.

Монблан / © Associated Press

Монблан дедалі помітніше змінюється через потепління клімату. Рекордна спека цього літа прискорила танення льодовиків і вічної мерзлоти, а в гірському масиві різко побільшало кам’яних обвалів. Деякі райони стали важкодоступними, а один із відомих маршрутів — тимчасово непрохідним.

Про зміни, які відбуваються на найвищій вершині Західної Європи повідомило видання Associated Press.

Від середини липня в районі Монблану почастішали обвали скель. Заступник мера французького Шамоні-Монблану Стефан Бозон розповів, що через відступ льодовиків і танення снігу відкриваються тріщини, а кам’яні обвали ускладнюють доступ до окремих районів.

Про масштаби потепління свідчать і температурні показники. На вершині Егюій-дю-Міді заввишки 3842 метри середня температура липня цього року сягнула рекордних 3,3°C. Для порівняння, 1994 року вона становила 1,6°C.

Обвалів стало в рази більше

Однією з проблем є танення вічної мерзлоти, яка протягом тисячоліть діяла в Альпах як своєрідний цемент і допомагала утримувати круті скелі разом. Через хвилі спеки вона дедалі більше руйнується.

Дослідник Університету Савойя-Монблан Людовік Раванель очікує, що протягом 2026 року в масиві Монблан кількість значних обвалів гірської породи може сягнути близько 400. За його словами, це приблизно вдесятеро більше, ніж два десятиліття тому. Для порівняння, 2022 року сталося майже 300 таких обвалів.

Зміни вже впливають і на роботу альпіністських гідів. Стюарт Макдональд із Шамоні розповів, що танення льоду та ризик кам’яних обвалів зробили його роботу цього літа складнішою. Минулого тижня він скасував заплановане сходження групи на вершину Монблану.

Що відбувається з льодовиками

Наслідки спеки фіксують і на італійському боці Альп. У Ломбардії альпійські льодовики від 1991 року втратили понад 40% своєї площі, свідчать дані регіональної служби льодовиків.

Голова італійського відділення Міжнародної комісії із захисту Альп Ванда Бонардо зазначила, що на великих висотах замість снігу тепер випадає дощ. За її словами, це також впливає на стабільність місцевості.

У Шамоні тим часом говорять про необхідність готуватися до серйозних сценаріїв. Бозон, який відповідає за безпеку в місті, заявив, що необхідно враховувати ризик потенційного падіння частин льодовика або гори на населені пункти.

Катастрофічна повінь у Непалі 2026 року

Небезпека танення льоду цього літа особливо гостро проявилася і в Гімалаях. 26 серпня поблизу кордону Непалу та Китаю обвалився льодовик. Величезні маси льоду й каміння разом із брудом та уламками потрапили до гімалайських річок, спричинивши стрімке підвищення рівня води. Повінь накрила населені пункти регіону, де на той момент перебували тисячі туристів і паломників.

Як повідомило видання Ratopati, за останніми даними Національного управління зі зменшення ризику стихійних лих та управління ними, кількість загиблих унаслідок катастрофи сягнула 1369 осіб. Ще 5132 людини вважаються зниклими безвісти, серед них — 587 іноземців. Пошуково-рятувальні роботи тривають. Загалом із постраждалих районів врятували 13 646 людей.

Станом на 2 вересня, за даними Міністерства закордонних справ України, у Непалі зниклими безвісти вважалися 56 осіб.

Раніше також повідомлялося про групу Ірини Блонської, яка вирушила до Непалу й Тибету на ретрит та після повені не виходила на зв’язок.

Водночас рятувальникам вдається знаходити людей живими навіть через багато днів після стихії. Двох працівників гідроелектростанції виявили через дев’ять днів у затопленому тунелі на глибині 170 метрів. Обох доправили до лікарні в Катманду. Ще через десять днів після повені вдалося врятувати літню жінку, яку родина вже вважала загиблою та почала проводити жалобні обряди.

Як зазначили в AP, gопередні оцінки свідчать, що зміна клімату відіграла ключову роль у створенні умов для цієї катастрофи. Зі зростанням середньої глобальної температури через спалювання нафти, газу та вугілля ймовірність подібних катастроф збільшується.

Поділитись: