Бойовики на Приморській ділянці фронту обладнують рибальські судна під бойові

Без потужних ворожих обстрілів, та війна на Донбасі триває. На Приморській ділянці фронту російські окупанти активно зміцнюють власні укріплення та ведуть цілодобове спостереження за розташуваннями українських військових: у небі та з моря. І на миролюбні ініціативи, переконані наші морські піхотинці, такі дії аж ніяк не схожі.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

На окупованій частині українського узбережжя Азовського моря останнім часом на воді мало не щодня з’являються невеликі малопомітні катери. Класифікувати їх, навіть за допомогою гарної оптики, зізнаються українські морпіхи, досить складно.

"Вони навіть не мають класифікації. Місцеві їх називають “пласт”. На них ставлять досить потужні японські двигуни, на носову частину ставиться або кулемет НСВТ, або АГС-17", — говорить морський піхотинець Павло Сухань.

Принаймні, саме такими мілітаризованими пластиковими рибальськими човнами окупанти хизувалися у Мережі кілька років тому. Тоді вони зухвало маневрували морем, між загарбаними Безіменним й Новоазовськом. 

"У противника є підрозділ спеціальних дій на воді, називався він “Тайфун”, — додає Павло Сухань.

Чи дійсно то пластикові саморобки місцевих донецьких бойовиків, чи російські катери, хлопці зізнаються, що достеменно не знають. Але кажуть, поводяться ворожі борти дуже зухвало й агресивно. На якір стають просто на траверзі Широкиного.

Морпіхи припускають, що то може бути не лише спостереження. З тих катерів збройні формування РФ здатні висаджувати і бойових плавців, і замаскованих під рибалок розвідників чи диверсантів.

"Якщо так спостерігати, то ніби й рибалка, а як ближче підходиш, то уже розумієш, що зовсім не він", — зауважує морський піхотинець на псевдо "Майорчик".

Таких "ряджених", твердять морпіхи, в районі Широкиного вони самі перехоплювали не раз.

"У них фактично у всіх одна легенда: він або безпритульний, або... йде в якийсь православний храм на паломництво", — зазначає Павло Сухань.

До потенційної атаки з моря, наші військові запевняють, цілком готові. Кажуть: якщо окупанти на таке наважаться — точно пошкодують. Водночас хлопці визнають: обстрілів нині майже не буває. Але від того, кажуть, війна бути війною не перестала.