Семен Обломей мріяв лікувати дерева, та війна забрала його життя, але справа воїна житиме в столичному ботсаду
Семен Обломей - третьокурсник Національного університету біоресурсів і природокористування - в перші дні повномасштабного вторгнення пішов до війська, і захищаючи Сєверодонецьк, 21 червня загинув внаслідок російського авіаудару.
Підпишіться на нас в Google
Його знайомі називають Семена Обломея воїном світла, а ще людиною, яка вміла мріяти і любила природу. Семен залишив по собі не лише пам’ять, а й рослини, які рятував та вирощував, йдеться в ТСН.
На останньому інтерв’ю Семена на передовій, яке записав журналіст Юрій Бутусов, він розповідає, що його позивний «Сем» і що йому лише нещодавно виповнилося 22 роки.
«Це звичайно, що був майбутній або вчений, або викладач вузу, або людина, можливо, міжнародного якогось плану. Але клята війна забрала таких людей», - каже директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида.
У навчальному закладі бійця на табличці зазначили всіх полеглих учнів, серед них тепер і ім’я Семена. Та живе він не лише в пам’яті.
У ботанічному саду в Києві батько Семена саджає його деревце, а вода для поливання рослин у цьому ботсаду - проєкт благодійного фонду, до якого Семен Обломей долучився більше року тому. «Семен відчував дерева, він дуже багато про них читав, вивчав, цей проєкт у ботсаду був частиною його місії допомогти деревам», - каже подруга Яна.
Семен дуже любив природу і хотів їй допомогти. Відповідав за закупи для системи поливання, доправляв труби на скейті, до речі, і на пари приїздив також на ньому. Разом з іншими волонтерами копав траншеї. Завдяки і Семенові також, дерева в ботанічному саду матимуть воду. «Він дуже чітко умів ставити ціль і до неї рухатися. Він не просто мріяв, він складав план. Завжди виважений, завжди впевнений», - каже доцент кафедри відтворення лісів НУБ Ганна Лобченко.
Усі, хто знав Семена Обломея, не уявляли його зі зброєю через його світогляд. Але коли дізналися, що він вирішив піти до війська, зрозуміли - такий його характер.
Зараз біля посадженого дерева ґінко - книга зі світлинами Семена. Тут посилання на відео, яке він зняв із друзями.
Незадовго до загибелі Семен приїздив додому. Відсвяткував свій день народження і одружився, але рвався до друзів на передову. «Подружився з побратимами, з ними зріднився, потім сказав, що от я на війні дізнався, що таке справжня чоловіча дружба. І от останні слова, які були написані мені – Ганно Олексіївно, я роблю те, що маю», - пригадує його університетська наставниця.
«Дуже хотілось би вже полишити війну, якби вона полишила нас, поки війна в такій активній фазі, я бачу себе корисним тут. От такий шлях», - твердить Семен на своєму останньому інтерв’ю.
Екзотичне дерево Ґінко білоба ніколи не старіє, така його біологічна природа. Семен не зміг його висадити сам, але воно ростиме тисячі років. «Семен же його виростив, а ми разом з Семеном даємо цьому дереву можливість далі жити», - кажуть у ботсаду.
А ще Обломей мріяв стати арбористом - тим, хто лікує дерева. В Україні таких спеціалістів дуже мало. Тепер його друзі та родина хочуть започаткувати стипендіальний фонд імені Семена, щоб навчати цій справі таких самих спраглих до природи людей.
Читайте також:
ЗСУ знищили базу військових РФ у Таврійську на Херсонщині
Які вживані авто найчастіше привозять українці з Польщі: топ-15 моделей та скільки вони коштують