Ворог постійно відкриває вогонь, бо панічно боїться справжнього наступу.
Повільно, але впевнено український прапор наближається до околиць окупованого Донецька. Воїни буквально по метру повертають під свій контроль територію поблизу аеропорту, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Рух українського прапора окупанти сприймають зі страхом – одразу починають стріляти. До шалу терористів доводить те, що зупинити пересування вони можуть. "Усе залежить від погоди. В туман – то далі, а так по метрів по 20, по 50. По-різному", - розповідає про просування вперед військовослужбовець ЗСУ "Білан". Зустрічний вогонь настільки шалений, що дерева поблизу українських позицій не годяться навіть на дрова. "Не можемо брати, бо надто багато заліза, осколків. Бензопили ламаються", - розповідає боєць із псевдо "Каліфорнія".
Для розчищення прилеглої території після війни потрібно буде витратити багато років, і вбивчі снаряди продовжують "здобрювати" навколишні землі. Руїни ДАП наразі охороняють танки, а на підступах до летовища чатують снайпери. "Судячи з того, як працюють, то зайшли професіонали з російської сторонни. Працюють в парах, намагаються виманити нас вогнем – ми першими не починаємо. Працює крупнокаліберний снайпер, відстані до двох кілометрів вони можуть працювати", - твердять українські бійці.
Позивний "Моряк" твердить, що на війні можна звикнути до всього, окрім розлуки з рідними. А коли навколо панують не бої, а якесь незрозуміле перемир’я, то туга стає просто нестерпною. "Хочеться додому, до сім’ї. Якби війна, як війна, а то…", - зізнається воїн. Він і побратими впевнені в тому, що сил і духу для наступу в них удосталь, і розширити плацдарм для звільнення Донецька їм цілком до снаги, аби тільки на це була команда. Однак поки руху вперед немає.
Кореспондент ТСН Руслан Ярмолюк