Іноземний бізнес тікає з України, продаючи компанії навіть за 1 євро
Інвестори йдуть з ринку через корупцію, суди та українські бізнес-клани.
Інвестор тікає через корупцію і «рєшалово».
Іноземні інвестори тікають з України через корупцію, посилення провладних бізнес-кланів і бідність населення, пише "Корреспондент".
Сьогодні в країні надто багато українського бізнесу у владі на всіх рівнях, говорить Гліб Простаков, заступник директора аналітичного центру Експертна Рада. На його думку, головною причиною нездатності зарубіжних компаній вижити в Україні - це неможливість конкурувати з тими, хто сам і встановлює правила гри. До того ж вітчизняні компанії навчилися балансувати між сплатою "корупційного податку" і прийнятним розміром прибутку.
За даними економістів, за останні три роки Україну залишили німецька мережа будівельних гіпермаркетів Praktiker, півтора десятка банків, включаючи німецький гігант Commerzbank і найбільший банк Європи, британський HSBC, представники якого планували вкласти рекордну для українського ринку суму в розвиток роздробу в країні.
Не змогли протриматися в Україні і страхові компанії бельгійсько-нідерландська Ageas та італійська Assicurazioni Generali, польський дистриб'ютор споживчої техніки Action S. А., бренд Seppдlд фінської компанії Stockmann і навіть російський промисловий гігант "Мечел".
При цьому за останні роки в Україну не зайшов жоден великий приватний інвестор, а приплив прямих інвестицій в перерахунку на душу населення за два роки скоротився з $ 143 до $ 132.
"Міжнародний бізнес все частіше говорить про неможливість чесно працювати в Україні і про перспективи згортання своєї діяльності", - йдеться у звіті ЄБА.
За словами гендиректора компанії "Маратекс Україна", представляє на вітчизняному ринку бренди Esprit, OVS, River Island Георгія Шалдирвана, в ритейлі багато зарубіжних брендів починають експансію з одного-двох магазинів і специфіка українських бізнес-реалій лягає непосильним тягарем на їхню рентабельність в перші кілька років життя. Де-факто споживач отримує ціну, куди входять всі затрати. Вони або зменшують прибуток підприємства, позбавляючи його здатності розвиватися, або закладаються в кінцеву вартість товару.
В результаті футболка відомої італійської марки, яку у Мілані можна купити за 40 євро, в Україні може коштувати ледь не втричі дорожче, зазначає Шалдирван. "Питання: хтось буде купувати цю футболку чи ні?" - підкреслив він.
Приватні домовленості замість встановлених правил - неприйнятні для західного бізнесу, каже Володимир Дубровський, старший консультант Київської школи економіки і старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE.
За його словами, українське "рєшалово", не тільки суперечить принципам роботи зарубіжного бізнесу, але і дається йому важко: як через культурно-мовні бар'єри і відсутність досвіду налагодження потрібних зв'язків, так і в силу непередбачуваності цього інструменту.
На сьогоднішній день, коли глобальні компанії переоцінюють ефективність своїх бізнесів в окремих країнах, Україна програє на тлі інших і стає першою у списку на виліт, каже фахівець однієї з інвестиційних компаній, який побажав зберегти анонімність.
Він наводить у приклад велику європейську компанію, яка зараз продає за 1 євро два українських підприємства разом з накопиченими боргами, вже записавши ці активи собі в збиток.
Український ринок не виправдав надій цих інвесторів: девальвація гривні знецінила вартість заводів, падіння попиту ще більше погіршило рентабельність інвестицій, а відсутність віри у відновлення ринку остаточно зіграло на користь рішення піти з України.
Нагадаємо, раніше в ЄС висловили занепокоєння, що в Україні люди не хочуть відкривати власний бізнес.