Мушки-дрозофіли все життя знаходяться в запої
Біологи виявили, що дорозофіли лікують себе за допомогою спирту.
Мушки-дрозофіли захищають своє потомство спиртом / © meganauka.com
Американські біологи з університету Еморі експериментували з чернобрюхою дрозофілою, личинки яких харчуються грибками і бактеріями з гнилих плодів.
В ході експерименту вони виявили, що мушки весь час "під шофе", повідомляє LiveScience.
"По суті вони живуть в запої. Кількість алкоголю в їх природному середовищі існування може варіюватися від 5 до 15%. Уявіть собі, що весь ваш добовий раціон їжі і пиття складається з 5% спирту. Ми не змогли б так жити, а у плодових мушок діє хороший механізм детоксикації", - пояснює біолог Тодд Шленка.
Чи не головними ворогами дрозофіл є оси, які відкладають свої яйця в личинок мушок. Ендопаразіт вводиться разом з отрутою, що пригнічує імунітет.
Якщо отрута досить ефективна, з яйця вилуплюється личинка оси і починає пожирати майбутню дрозофілу зсередини. В результаті з залишків лялечки мушки вибирається доросла оса.
Однак деякі дрозофіли можуть чинити опір осиній отруті і імунною реакцією боротися з яйцями ос. Клітини крові цих мушок випускають вбивчі для яєць хімічні речовини.
"Між імунною системою мушок і отрутою оси йде безперервна еволюційна битва. Будь-який новий механізм захисту дрозофіл, як правило, розповсюджуються шляхом природного відбору", - каже Шленка.
Він припустив, що таким захистом для дрозофіл може бути алкоголь. Для перевірки теорії дослідники наповнили дріжджами чашку Петрі. З одного боку блюдця вчені підмішали 6% спирт, а з іншого - ні.
Після чого випустили в чашки личинок дрозофіли і дозволили їм вільно переміщатися в будь-яку сторону.
Після 24 годин 80% інфікованих осами личинок виявилися на "алкогольній стороні" блюдця, тоді як незаражених в цій подобі бару було тільки 30%.
"Схоже, інфіковані дрозофіли навмисно вживають алкоголь, оскільки бачать в ньому більш високі шанси на виживання", - пояснює біолог.
За його словами, заражені мушки, що прийняли спирт, розправляються з ендопаразитами приблизно в 60% випадків. При цьому виживаність дрозофіл, що харчувалися безалкогольними дріжджами, склала 0%.