Чим покрити дерев’яний паркан, щоб фарба не тріскалася і не відшаровувалася

Дерев’яний паркан постійно перебуває просто неба, намокає під дощем, висихає на сонці, взимку промерзає, а навесні знову набирає вологу. Через це незахищені дошки поступово сіріють і розтріскуються, а невдало підібрана фарба може почати лущитися.

Для нового паркану з необробленої деревини можна використати саморобне покриття на основі житнього борошна, залізного купоросу, лляної олії та мінерального пігменту. Подібні фарби давно застосовують у скандинавських країнах для зовнішніх дерев’яних поверхонь. Їхня особливість у тому, що вони не створюють товстої плівки, яка згодом може відшаровуватися, а поступово зношуються та вивітрюються. Тому таке покриття порівняно легко поновити.

Що потрібно для приготування фарби

Щоб приготувати приблизно 10 літрів фарби, знадобляться 9 л води, 800 г житнього борошна, 400 г залізного купоросу, 250 г солі, 500 мл лляної олії та 1,5 кг сухого мінерального пігменту — червоної вохри.

Житнє борошно під час нагрівання загущує суміш і створює основу, завдяки якій фарба тримається на деревині. Залізний купорос допомагає захистити деревину, лляна олія робить покриття стійкішим до впливу вологи, а пігмент надає йому кольору.

Для такого покриття традиційно використовують червону вохру — природний мінеральний пігмент на основі сполук заліза. Саме вона надає фарбі характерного цегляно-червоного або червоно-коричневого відтінку. Вохру продають у вигляді сухого порошку, який додають безпосередньо під час приготування фарби.

Пропорції компонентів у різних традиційних рецептурах можуть дещо відрізнятися, але самостійно збільшувати кількість купоросу чи лляної олії не варто — це може змінити властивості готового покриття.

Як приготувати покриття

Спочатку в 6 л холодної води поступово всипають житнє борошно. Суміш потрібно постійно перемішувати, щоб не утворилися грудочки. Після цього її ставлять на слабкий вогонь і продовжують помішувати, не допускаючи пригорання.

Коли суміш нагріється, додають сіль і залізний купорос та перемішують, доки кристали не розчиняться. Потім невеликими порціями всипають сухий пігмент, що надасть фарбі потрібного кольору, і ретельно розмішують.

Наступною вливають лляну олію та знову перемішують суміш. Після цього додають решту 3 л води.

Готову суміш тримають на мінімальному вогні приблизно дві години, періодично помішуючи. За консистенцією вона має нагадувати густу сметану — не бути надто рідкою, але й не перетворитися на дуже густу масу. Перед нанесенням фарбі дають охолонути до температури, за якої з нею буде зручно працювати.

На який паркан можна наносити таку фарбу

Цей спосіб підходить не для кожного дерев’яного паркану. Найкраще покриття тримається на необробленій шорсткій деревині, а також на поверхнях, які раніше вже фарбували сумісною фарбою такого типу.

Якщо дошки вкриті лаком, акриловою, алкідною чи іншою фарбою, що утворює щільну плівку, наносити борошняну суміш просто поверх неї не варто. Вона не зможе нормально зчепитися з деревиною. Старе покриття доведеться належним чином видалити або вибрати нову фарбу, сумісну з тією, що вже є на паркані.

На дуже гладких струганих дошках таке покриття також може триматися гірше, ніж на шорсткій деревині.

Як підготувати паркан до фарбування

Перед нанесенням покриття дошки мають бути сухими та чистими. З поверхні потрібно прибрати пил, бруд, слабкі частинки старого сумісного покриття та все, що може перешкоджати зчепленню фарби з деревиною.

Для роботи краще вибрати сухий день без опадів. Не варто фарбувати мокрі дошки або працювати під палючим сонцем, коли поверхня сильно нагріта й фарба висихає надто швидко.

Наносити суміш найзручніше пензлем, рівномірно розподіляючи її по дошках. Скільки фарби знадобиться, залежить від поверхні, суха шорстка деревина вбирає більше матеріалу, ніж гладка. Для традиційної фарби з червоною вохрою наводять орієнтовну витрату близько 1 л на 3–5 м².

Подібні покриття справді можуть служити багато років. На довговічність впливають якість і вологість деревини, підготовка поверхні, склад фарби, кількість сонця й опадів, а також сама конструкція паркану. Дошки, які постійно намокають і погано висихають, потребуватимуть догляду швидше.

А якщо паркан уже пофарбований

У такому разі насамперед потрібно з’ясувати, чим саме він був покритий. Саморобна фарба з житнього борошна — хороший варіант передусім для нової, нефарбованої шорсткої деревини або для поверхні з таким самим сумісним старим покриттям.

Для паркану, вже вкритого сучасною фасадною фарбою, лаком чи просоченням, краще підбирати матеріал відповідно до наявного покриття. А якщо головне завдання — отримати максимально стійкий захист деревини від атмосферного впливу, сучасна якісна система ґрунтування та непрозорої зовнішньої фарби також залишається одним із найефективніших варіантів. Перевага такого покриття полягає в тому, що воно не відшаровується великими шматками, як стара плівкова фарба.

Отже, рецепт із борошном, залізним купоросом і лляною олією — не універсальна заміна будь-якій фарбі. Найкраще він підходить для нового паркану з необроблених шорстких дощок, де таке покриття може поступово вивітрюватися без характерного сильного лущення та порівняно легко поновлюватися.