Як зробити та використовувати компост з опалого листя

Компост з опалого листя, його користь і техніка приготування.

Компост з опалого листя

Компост з опалого листя

Осінь – час, коли дерева розмахують своїм яскравим листям, яким прикрашають навколишній світ. А з приходом жовтня й листопада листя опадає на землю, утворюючи чудовий матеріал для створення компосту.

Компост з опалого листя – це не лише корисна практика створення чудового органічного добрива. Якщо правильно використовувати цей природний ресурс, ви зможете не лише зекономити гроші на придбанні дорогих добрив, але й поліпшити структуру ґрунту в саду чи на городі.

Користь листяного компосту

  • Правильно виготовлений листяний компост містить кальцій, азот, калій та мікроелементи, які є необхідними для зростання і розвитку рослин. Розкладаючись, компост віддає ґрунтові корисні поживні речовини, які покращують родючість і здоров'я ґрунту.

  • Він захищає від гризунів і шкідників, це натуральний спосіб боротьби без хімічних засобів.

  • Листяний компост можна використовуватися для утворення шару зимівлі в саду. Він допомагає захистити корені рослин від негоди й морозів.

  • Компост може бути використаний як мульча, яка чудово покращує родючість ґрунту і забезпечує захист рослин. Компост як мульча допомагає утримувати вологу в ґрунті, запобігаючи її випаровуванню, створює бар'єр для зростання бур'янів, покращує родючість ґрунту. Компостна мульча допомагає зберігати рівномірну температуру ґрунту, запобігаючи перегріву влітку і переохолодженню взимку.

Як робити компост з опалого листя: прості поради

Вам знадобиться вільне місце в саду або на городі, де ви компостуватимете листя. Оберіть сонячне місце, яке добре доступне, але не заважає довкіллю. Пам'ятайте, що компостна купа або яма мають бути віддалені від будинку, щоб уникнути неприємних запахів.

Ви можете використовувати різні способи компостування опалого листя:

У компостній купі –для цьогозробітьспеціальну конструкцію з дощок, залишаючи невеликі щілини між ними для поліпшення газообміну. Можна також використовувати готові компостери з пластику.

У компостній ямі –для цього знадобиться викопати яму відповідного розміру, Складають до неї опале листя та іншу органіку пошарово, рясно поливаючи кожен шар.

Компост у мішках – використовуйте спеціальні поліетиленові пакти для компостування. До них закладають опале листя і роблять отвори для доступу повітря. Пакети періодично струшують для прискорення дозрівання маси.

Коли ви вже вибрали спосіб компостування, перейдемо до самого процесу.

1. Збір і завантаження органіки. Почніть збирати опале листя та іншу органіку з вашого саду або городу. Не підходить для компосту хворе, уражене листя, краще не використовувати листя брусниці, горіха волоського, дуба. Листя глоду, осики, клена має дуже щільну структуру, тому його краще подрібнити, перш ніж укладати.

2. Створення шарів. Зібране листя та іншу органіку треба пошарово засипати до обраної вами конструкції (компостної купи, ями, мішків). Додайте листя шар за шаром.

3. Додавання додаткових матеріалів. Для покращення процесу компостування додавайте торішній компост, скошені бур'яни, солому та інші органічні матеріали. Це допоможе створити різноманітніший склад і прискорити розкладання.

4. Перевертання. Регулярно перевертайте компост, щоб забезпечити доступ повітря і прискорити розкладання матеріалів. Використовуйте для цього вили чи лопату.

5. Контроль вологості. Слідкуйте за вологістю компосту. Він має бути вологим, але не занадто мокрим. Додавайте воду за необхідності.

6. Зазвичай компост готується від кількох місяців до року, залежно від умов і типу матеріалів. Готовий компост має темну, земляну структуру та приємний запах ґрунту.

Як прискорити приготування компосту з листя

Для прискорення процесу приготування корисного субстрату з опалого листя, існують різні ефективні методи:

  1. Подрібнення листя. Чим дрібніша фракція листя, тим швидше воно перегниє. Подрібнене листя стає доступнішим для мікроорганізмів і ґрунтових черв'яків.

  2. Внесення азоту. Азот підвищує активність ґрунтових мікроорганізмів. Для цього можна поливати компостну купу сечовиною або іншими азотовмісними добривами. Також можна використовувати неперепрілий гній чи послід.

  3. Часте перевертання компосту. Регулярне перелопачування листя прискорює дозрівання субстрату і насичує його киснем. Щомісячне ворушіння сприяє рівномірному розкладанню матеріалів.

  4. Часте поливання. Висока вологість суміші сприяє її швидкому приготуванню. У вологому субстраті зростає активність мікроорганізмів і дощових черв'яків.

  5. Використання додаткових препаратів – для ще швидшого процесу дозрівання компосту можна застосовувати спеціальні засоби, призначені для активізації процесу розкладання органічних решток.

Деякі види листя можуть містити шкідливі ферменти та спори грибів. Для їх знищення можна додати фунгіцид до компосту.

В деяких випадках використання компосту можепризвести до засолення й кислотності ґрунту через високу кислотність деяких матеріалів, наприклад, хвойного листя. Наявність або відсутність певних мікроорганізмів у компості може вплинути на його властивості. Деякі мікроорганізми можуть розкладати органічний матеріал і виділяти кислоти. Якщо вода для зрошення містить велику кількість солей, то разом зі зрошенням компосту можуть потрапити й солі, які сприяють засоленню ґрунту.

Читайте також:

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie