Під виглядом "трудового" покращення Азаров і Ко загарбали 8 млрд

Верховна Рада не встигла ухвалити на Х сесії новий Трудовий кодекс, але цю "прогалину" компенсовано прийняттям ініційованого Кабміном закону "Про зайнятість населення".

Насправді проблема зайнятості одна з найболючіших точок суспільства. Рівень безробіття в Україні серед населення у віці 15-70 років, за даними Міжнародної організації праці, в січні-березні 2012 року склав 8,4% . Тому відповідний нормативний акт може сприйматися як адекватна відповідь на виклики. Тож, чи є він таким насправді, з'ясовував ТСН.ua.

Дежавю

У пресі прозвучали схвальні відгуки, зокрема, про норми, що забороняють роботодавцю надавати перевагу або навпаки відмовляти претенденту на посаду за особистими ознаками, як то національність, колір шкіри та інше. Законом забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.

Позитивною новацією називають також норму про надання можливості працівникові у віці старше 45 років здобувати нову освіту або проходити перекваліфікацію.

Але при більш детальному вивченні законодавчого акту виявляється, що багато затверджених у ньому норм дублюють вже нині діючі закони.

"Закон за обсягом нібито великий, але якщо уважно вчитатися у його норми, то він носить загальний декларативний характер і говорити, що ці зміни принципово покращать ситуацію на ринку праці України, не можна", - розповів провідний експерт Центру ім. Разумкова Павло Розенко.

Експерт також зазначає, що "дубляжу" законодавчих норм у новому законі переважна більшість. "90% запропонованих змін на сьогодні вже існує і через закони про працю, через постанови уряду або Центру занятості. Зокрема, не є новиною норма про перенавчання людей, які старше 45 років. Сьогодні будь-яка людина, незважаючи на вік, яка стає на облік у Центр занятості як безробітна, має право отримати чи другу вищу освіту, чи провести свою перекваліфікацію", - говорить він.

Так само і з статтею 11 цього Закону, якою держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Вона викладена майже дослівно, як  норма  21 статті нині діючого Кодексу законів про працю.

Те ж стосується і частини закону, яка регулює питання, пов'язані із безробіттям.

На думку народного депутата від фракції БЮТ-Батьківщина Михайла Волинця, це робиться навмисно аби заплутати людину.

"Спеціально ухвалюються різні закони, щоб заплутати просту людину і профспілки, які займаються трудовими відносинами. Зі згаданим законом відбувається приблизно те саме, що і з проектом Трудового кодексу. Наприклад, є окремий закон "Про соціальний діалог". У той же час основні його норми вносять у проект нового ТК. Це робиться з метою суттєво погіршити умови людей праці на користь роботодавців та органів влади", - вважає бютівець.

Справді нове

Високий рівень тіньової зайнятості вважається чи не основною проблемою, що потребує вирішення державою. З цією метою Законом гарантується сприяння роботодавцям, які створюють нові робочі місця.

Роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, і упродовж цього періоду щомісяця виплачував їм заробітну плату в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців, за умови, що він не зменшить своїм працівникам платню, щомісяця компенсуються фактичні витрати.

Компенсація складає 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

А от від новації, пов'язаної із стажуванням студентів та учнів ПТУ, що закінчують учбовий заклад, експерт Павло Розенко застерігає. "На мій погляд, вона дуже небезпечна і неправильна, - коментує він. -  Адже таким чином може стимулюватися створення тимчасових робочих місць, де роботодавець буде просто наймати через кожні півроку людину з метою так званого проведення стажування і надаватиме робоче місце, де людина може легально протягом тривалого часу не отримувати заробітну плату. До того ж, ризик цієї ситуації полягає в тому, що людина, яка довго не отримує зарплату, не сплачує жодних внесків ні в Пенсійний фонд, ні в інші фонди соціального страхування".

Щоправда, у п.3 ст. 29 зазначається, що коли в період стажування зазначена особа, виконує професійні  роботи, підприємство, організація за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці. Тож норма виписана таким чином, що гроші практикант отримує не у обов'язковому порядку, а лише за умови, що він задовольнив запит начальства.

За цим законом, час, який випускник витратив на безкоштовну практику, йому увійде до стажу, про що буде записано у трудовій книжці. Але, на думку Розенка, така перспектива не дуже втішна.

"Трудова книжка, в принципі, вже сьогодні втратила зміст, тому що насправді трудовий і страховий стаж рахується по системі збору до Пенсійного фонду. Виходить, що  коли людина не отримує платні протягом стажування, а отже не сплачує й внесків, то і стаж їй не зараховується. І коли трапляється нещасний випадок на виробництві,  уразі якщо людина отримує заробітну плату, то на сьогоднішній день їй можуть компенсувати цей нещасний випадок. Коли вона не буде сплачувати, - жодні компенсатори не спрацюють", - каже експерт.

Урядовим законом "Про зайнятість населення" змінено й саму систему підпорядкування служби зайнятості. На думку експерта, можливо, це й виявилося  основним мотивом ухвалення закону.

"Після голосування поправок Юрія Мірошніченка затверджена, на мій погляд, знакова річ: усі норми про працевлаштування, про покращення ситуації на ринку праці – це все виявилося димовою завісою. Основною метою цього Закону стало те, що Уряд перепідпорядкував собі усі центри зайнятості в Україні, що означає руйнування системи зайнятості населення.

Після проголосованих поправок в законі чітко прописано, що з 1.01.2013 функції усіх центрів зайнятості на території України будуть покладатися на виконавчу владу. Сьогодні це міністерство соціальної політики, якщо президент не створить новий орган"., - звертає увагу Розенко.

Найцікавіше, на думку експерта те, що Фонд загального обов'язкового державного страхування на випадок безробіття, який фінансував ці речі, віддає кошти під одноосібне керування міністрові соцполітики і Кабміну, а це щорічно 8 млрд. грн. небюджетних коштів. На сьогоднішній день вони фактично розподілялися правлінням, яке формувалося на трьохсторонній основі "роботодавці-профспілки-уряд". Тепер гроші будуть у ручному режимі розподілятися особисто міністром. Громадські інституції втрачають будь-який контроль над ними.

"За всієї риторикою про покращення ситуації на ринку праці стоїть банальне бажання декого з урядовців просто взяти собі під керування такий значний фінансовий ресурс, - резюмує експерт, і дає наостанок загальну оцінку закону "Про зайнятість", - У мене складається таке враження, що всі ініціативи, що надходять від уряду, розраховані  на піар-ефект, і закони ухвалюються з тією метою, щоб про них розказувати на ток-шоу, а не для того, щоб вони працювали".

Наталія Кондратьєва