Програма "Гроші" дослідила, навіщо до ЦВК біжать реєструватись "кишенькові кандидати"

З 46 заяв на участь у президентських перегонах Центральна виборча комісія вже затвердила 14, а відмовила – 12, ще 10 чекають на розгляд. Програма "Гроші" досліджувала, звідки у списках бажаючих з'являються пенсіонери, Дарти Вейдери та інші невідомі громадяни, які справно платять заставу у 2,5 млн гривень.

Політтехнологи пояснюють, що більшість з кандидатів насправді технічні. Їх використовують ключові фігури політичної гонки. "Кишенькові" та навіть фантастичні кандидати приносять велику користь своїм "спонсорам", а самі – мають недоторканість на час передвиборчої кампанії.

"Вони озвучують ту інформацію, яку незручно озвучувати іншому кандидату. Наприклад, компромат, негатив. Більш серйозна функція технічних кандидатів – це робота з виборчими комісіями. Кожен кандидат має свою квоту у виборчих комісіях", - озвучує кілька з можливих ролей "кишенькових кандидатів" керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.

Залог, який вносять всі кандидати за свою участь, має залишитись в бюджеті і, начебто, непогано поповнить казну. Але витратять на перегони набагато більше і кількість технічних кандидатів негативно вплине на казну.

"Вже виділено майже два мільярди гривень, але і ЦВК, і інші експерти заявляють про можливість економії у 500 млн, але залежить від кількості кандидатів. Але чим менше кандидатів, тим більша економія – це економія на друк їхніх інформаційних плакатів, економія на зарплаті членів комісії", - пояснив голова Комітету виборців України Олександр Черненко.

Нагадаємо, народний депутат України Анатолій Гриценко заявив, що президент РФ Володимир Путін може зірвати вибори в Україні.