Дівчина з татуюванням крокодила

З півроку тому одна знайома ошелешила мене новиною.

– Хочу зробити собі татуювання на всю ногу. У вигляді крокодила.

– Чому не слона? – було моєю першою реакцією.

– Ну от я коли я згинатиму ногу, виглядатиме, ніби він пащу відкриває і закриває. Особливо ефектно буде в мереживних панчохах виглядати. Правда, круто?

Далекі дев'яності, коли асортимент для боді-арту складався в більшості з тюремних татуювань, давно минули, культура татуювання вже не є таємницею і чимось захмарним. Сьогодні багато людей мають татуювання – одне, або й кілька, залежно від мети й уподобань. В країнах Європи або США людина без татуювання – рідкість, там це давно й впевнено є частиною духовних потреб індивіду, і розтатуйовані з ніг до голови підлітки нікого не шокують. У нас тату все ще є ознакою приналежності до вужчого кола шанувальників краси.

– Себто, для тих, хто на цьому розуміється, – уточнює знайомий тату-майстер. – Для інших це просто данина моді.

Людей, котрі тямлять у цьому виді боді-арту і ставляться до нього з усвідомленням своїх дій та серйозністю, мало, і всі вони, як правило, входять до певних соціальних груп, приналежність до яких спонукає і виправдовує прагнення мати від одного і до ста і більше татуювань. Однак 80% відвідувачів тату-салонів приходять зробити собі малюночок за компанію – "тому що у всіх є", або ж тому, що в житті захотілося різноманітності. Вони годину вивчають каталоги, обирають крихітний візерунок, тоді годину уточнюють, чи це боляче, і чи можна буде згодом вивести тату, "якщо не сподобається". Переважна більшість з цих 80% – жінки. Хоча, є у мене й приятель чоловічої статі, який акуратно витатуйовує імена всіх своїх подружок на власних сідницях. А потім, коли подружка стає неактуальною, так само акуратно чергове ім'я закреслює.

Чимало професійних татуювальників багато років щиро й відверто розповідають про специфіку своєї роботи й охоче дають поради і тим, хто на розфарбовуванні власного тіла собаку з'їв, і тим, хто лише роздумує, як прикрасити шкіру чорнильним орнаментом. І багато років вони чітко кажуть, наприклад: не робіть тату скорпіонів, драконів, ангелів та єдинорогів. Не набивайте китайські ієрогліфи, значення котрих не знаєте, і котрі в реалі можуть означати "Китайська тушкована морква". Не пишіть затертих латинських сентенцій типу "Spiro-spero" і подібного. Якщо ви бодай на копійку поважаєте себе, не робіть татуювань із знаками зодіаку, трафаретними закарлючками, дельфінами, квіточками та метеликами. Тим паче не робіть їх на плечі, шиї, низі спини ("щоб в бєдровках виглядало бомба"), адже це те саме, що одягати сьогодні штани-"банани" чи фіолетові лосини, бо це катастрофічний несмак, і в очах людей, котрі мінімально розуміються на культурі тату, все це автоматично переводить вас із категорії вільнодумних кокеток в розряд безкультурних монстрів.

Не бачу причин не вірити людям, котрі є майстрами своєї справи, чи ставити під сумнів їхні слова. Тим не менше, тисячі жінок охоче слухають недолугі поради вдаваних майстрів стилю чи візажу і розставляють меблі в домі по фен-шую, проте нехтують думкою татуювальників. І йдуть дамочки в тату-салони, аби намалювати на собі на сідничках трояндочку, навіть не задумуючись про те, що це може означати в певних колах. А тату – не сукня, його, коли набридне, не знімеш.

Частий аргумент "за" для походу в тату-салон: мужчини вважають тату еротичними. Чи правда це? Я не полінувалась зробити маленький бліц на цю тему. "Баба з татушкою – стопудово або лесбійка, або неформалка", – впевнений 50-річний вантажник. "Мені не подобається, коли дівчина виглядає, неначе індіанець. На чоловікові якийсь орнамент на біцепсі виглядатиме, можливо, доречно, а передпліччя жінки він однозначно спотворить", – каже 34-річний офіс-менеджер. "Ви бачили десь чоловіка, котрий захотів би набити собі сердечко на грудях, бо се нібито еротично? Жінка повинна мати в собі пікантність, загадку, але яким чином їй додає сексуальності намальований на животі Міккі-Маус – загадка вже для мене", – каже 29-річний бармен. "Це робить жінку вульгарною, порушує її цілісний образ ніжної подруги життя, так само, як надмірний пірсинг", – твердить 42-річний приватний підприємець. "Жінка з справжнім, продуманим татуюванням – це класно. Але вона повинна вести відповідний стиль життя, слухати відповідну музику, мати відповідне хобі. Навіщо роблять собі малюнки сонечок і таку іншу туфту всі ці гламурні дамочки, котрі про справжні татуювання не мають і уявлення, – незрозуміло", – потискає плечима 38-річний рок-музикант. "Татуювання? Це класно! Ах, на дівчині?.. Ну-у... Нє, тоді не класно", – морщиться 21-річний студент-міжнародник. На запитання, чому саме в принципі це класно, а на дівчині – ні, він пояснює: "За татуюванням слідкувати треба, щоб воно виглядало гарно. А вона потім дітей народить, розтовстіє. Просто повна жінка – це ще нічого, а грубаска з татуюванням виглядатиме як старий пропитий американський байкер. Не вартує воно того".

Звісно, кожному вільно прикрашати себе, як того вимагають власні потреби і правила смаку (не обов'язково хорошого). Однак не забувайте, що тату – це назавжди. І добре думайте, перш ніж у 15 робити зображення Джастіна Бібера на півспини. Адже років за десять вам доведеться, по-перше, пояснювати це тату вашому нареченому, і, по-друге, здригатися від огиди, щоразу дивлячись на себе у дзеркалі.

А знайома моя на крокодила так і не зважилась. По-перше, все-таки це крокодил. Навіть не квіточка і не сонечко. По-друге, це все-таки нога, а шкіра на ногах (так само, як і на решті тіла, кінець-кінцем) має здатність з віком деформуватись, обвисати, міняти структуру, і в 40 отримати на нозі Чужого замість елегантної рептилії – це занадто. По-третє, на татуювання гарного ґатунку потрібні кошти, і чималі. Ну і, врешті-решт, не забуваймо, що робота татуювальною машинкою завжди скидається більше на невеличку операцію, ніж на веселу пригоду. І що більшим є татуювання, тим більше це болить, і гоїтиметься досить довго. А жінки – це таки жінки. І краса, чи не краса, а криваві муки їм ні до чого.