На пороховій бочці: де у світі незабаром може розгорітись війна

Іран: ядерна зброя і Ізраїль на підступі

Наразі ситуація між Іраном і Ізраїлем виглядає найбільш небезпечною. Керівництво Ізраїлю сильно нервує, адже ядерна зброя в сусіда вже на підступі.

Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньяху вже навіть назвав приблизні терміни можливого удару по Ірану.

"Ми не будемо стояти із секундоміром і чекати. Мова йде не про дні чи тижні, але й не про роки. Результатом (удару – ред.) має стати ліквідація загрози появи ядерної зброї в руках Ірану", - заявив Нетаньяху.

При цьому він запевнив у своєму небажанні воювати. Але прем'єр сумнівається, що дипломатичні засоби тиску на Тегеран спрацюють.

Тим часом президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад продовжує заперечувати розробку ядерної зброї. А у відповідь на санкції Євросоюзу проти нафтової галузі та фінансового сектора зупинив постачання нафти до Нідерландів, Іспанії, Італії, Франції, Греції та Португалії. "Зайву" іранську нафту із задоволенням купив Китай .

Однак радикальні пориви Ізраїлю не викликали оптимізму в США і Європі. Президент США Барак Обама і президент Франції Ніколя Саркозі намагаються охолодити гарячі голови ізраїльського керівництва.

На одній з останніх зустрічей з Нетаньяху Обама порадив йому почекати, хоча б до того часу, коли наявність в Ірану ядерної зброї стане очевидною. Президент США зазначив, що шанси на дипломатичне врегулювання питання є, але вони зменшується.

А Саркозі пообіцяв докласти всіх зусиль, щоб не допустити військової операції проти Ірану. Бо, на його думку, удар по іранських ядерних об'єктах "стане причиною війни та хаосу".

Експерт Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Сергій Згурець вважає, що поки не буде остаточно вирішена ситуація в Іраку і Афганістані, США всіма силами будуть відкараскуватись від будь-яких воєн. До того ж, у листопаді в США відбудуться президентські вибори, і ще одна війна Обамі зараз ні до чого. Не треба забувати і про нафту.

"Будь-які бойові дії проти Ірану призведуть до сплеску цін на нафту. І я думаю, що поки це американцям невигідно, тому вони свідомо намагаються контролювати цю напруженість", - зазначив Згурець в коментарі ТСН.ua.

На його думку, Ізраїль і сам не горить бажанням розпалювати війну. Тому що напад на Іран може спровокувати ланцюгову реакцію на Близькому Сході, яка створить безліч проблем для того ж Ізраїлю.

"Заяви лідерів Ізраїлю можна назвати політичними, якими вони вирішують якісь внутрішні політичні іміджеві завдання. Насправді початок бойових дій буде неприємним як для Ірану, так і для Ізраїлю", - вважає він.

Заступник директора Центру Близькосхідних досліджень Сергій Данилов додає, що ескалація  навколо Ірану вигідна Росії.

"Росія - це країна, яка може вижити тільки при ціні на нафту більше за 100 доларів за барель. Для того, щоб ціна на нафту трималась на цьому рівні, треба щоб конфлікти на Близькому Сході були перебільшені", - каже він.

Експерт зауважує, що у Ізраїлю є свої проблеми, "своя міра неадекватності". І зараз питання навіть не в тому, чи має Іран ядерну зброю. "Іран безперечно стоїть на порозі створення ядерної зброї... Питання полягає у тому, що для виживання режиму, який перебуває в дуже складній ситуації, може бути вигідна ескалація конфлікту", - зазначив Данилов.

Натомість директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає створення ядерної зброї Іраном реальною загрозою для самого існування Ізраїлю, що робить їхнє прагнення до радикальних методів цілком обґрунтованими.

Але визнає - не можна сказати, що Іран створює ядерну зброю саме для того, щоб вдарити по Ізраїлю. Однак у будь-якому випадку наявність ядерної зброї у Ірану є неприйнятною для Ізраїлю - ні політично, ні економічно, ні військово. Бо це може стати засобом зробити його більш поступливим.

Чи допоможуть США своєму партнеру у боротьбі з ядерним Іраном, однозначної відповіді нема. Згурець вважає, що через договори про взаємодопомогу американцям нікуди буде дітися. Сунгуровський же думає, навіть це не змусить їх "сунутися" до Ахмадінеджада і вони намагатимуться загасити конфлікт.

А на думку опитаних The New York Times американських військових експертів, ізраїльтянам буде дуже складно провести операцію проти Ірану самостійно, а тим більше завдати ядерним об'єктам Ірану значної шкоди.

Сирія - не Лівія

"Арабська весна" розбурхала весь Близький Схід, поваливши багаторічні режими в Єгипті, Тунісі і Лівії. Спочатку здавалось, що режим сирійського правителя Башара Асада чекає та сама доля, можливо, навіть за лівійським сценарієм.

Однак минув понад рік з початку протистояння між опозиціонерами (за офіційною версію - терористами) і владними військами, а режим Асада досі тримається. 

Західні країни воліють обмежуватись санкціями, Росія і Китай блокують резолюції ООН. Башар Асад годує обіцянками про передачу влади, а тим часом однією рукою робить нову Конституцію, іншою – надсилає танки до опозиціонерів.

Причин такої "стабільної нестабільності" експерти називають декілька. По-перше, каже Згурець, американці не здатні  зараз контролювати ряд конфліктів за межами іракського і афганського.  

До того ж, Сирія менш цікава для них, оскільки, на відміну від Лівії, вона не володіє великими запасами нафти.

Ще одна відмінність – у Лівії американцям вдалося повалити Каддафі руками опозиціонерів, фінансуючи їх. У Сирії підхід до формування опозиції інший, і такий номер не пройде. А тут ще й Росія підключилась.

"Заява Росії в Раді безпеки ООН говорить про те, що росіяни все більше показують зуби супердержави, і в принципі намагаються показати країнам Африки і Азії, що не тільки американці мають заправляти і формувати правила гри. Тому я думаю, що і в подальшому росіяни будуть виступати проти застосування сили до Сирії", - вважає Згурець.

Данилов також має великі сумніви, що лівійський сценарій (участь європейських країн і США) повториться в Сирії. Натомість, на його думку, на активні дії може наважитись Туреччина.

"Туреччина принаймні розглядає можливість створення зон безпеки – введення військ на прикордонні території і недопущення там дій проти опозиціонерів, що можна розглядати як втручання у внутрішні справи Сирії. Це можуть бути дії арабських країн, і то не всіх, швидше країн Перської затоки", - вважає Данилов.

А от європейські країни навряд втрутяться. Однак все залежатиме від того, чи буде прийнята ООН якась резолюція, якою вона буде і як її трактуватимуть.

"Захід дуже обережно ставиться до цієї ситуації. Дестабілізація у Дамаску невідомо чим закінчиться. Це, можливо, і не найкращий режим, може навіть і дуже поганий, але принаймні з ним мали справи, якось домовлялися. Башар їздив у Париж і Лондон. Його англійська може краща за арабську, а в його дружини точно краща", - зазначив він.

Швидше за все, світова спільнота реагуватиме на події в Сирії дуже обережно, по мірі виникнення якихось подій, вважає експерт. І додає, що зараз точиться сильна політична боротьба на внутрішньо і зовнішньодержавному рівні.

До того ж, тут є багато аспектів, які треба враховувати. "Тут настільки все переплетене, що важко робити якісь однозначні висновки. Самий натуральний клубок. Якщо туди сунутись, будуть наслідки у найнесподіваніших напрямках. Тому дуже обережно там треба щось робити і продумувати кожен крок", - підсумував Сунгуровський.

Корейська гра

Конфлікт між Північною і Південною Кореями тягнеться вже не один десяток років. Але новий лідер КНДР Кім Чен Ин вийшов за рамки звичайних погроз, заявивши, що "війна може розпочатися в будь-який момент у цій гарячій точці через безрозсудні провокаційні напади наших ворогів".

Сунгуровський вважає, що до війни не дійде, бо вона не вигідна нікому з азіатських країн, зокрема Японії. Тому вони всіма силами стримуватимуть сторони від військового протистояння. А якщо воно і виникне, то локальне, і швидко буде врегульоване.

Американський експерт з Center for Strategic and International Studies Елен Кім зазначає, що ситуація в КНДР нестабільна, а майбутнє невизначене.

Бо зі смертю Кім Чен Іра підвищилась можливість потенційного краху існуючого режиму. Тому вся увага буде зосереджена на ситуації в середині країни.

"У короткостроковій перспективі жодна країна не буде намагатися зробити крок, який дозволить значно вплинути або змінити статус-кво на півострові. Замість цього, кожна країна буде уважно стежити за новими подіями, що відбуваються в Північній Кореї, а також за реакцією інших країн на ці події", - вважає експерт.

Неабияка роль у майбутньому КНДР належить Китаю. За словами експерта, Китай є єдиною країною,  яка має доступ до внутрішньої інформації Північної Кореї, і вже має величезний вплив на режим.

"Він буде намагатися збільшити свій вплив на Північну Корею, і Північна Корея, ймовірно, стане залежати від Китаю в більшій мірі, ніж раніше", - зазначила Елен Кім у коментарі ТСН.ua.

Тим часом захвилювалась Японія – вона стала розгортати проти КНДР системи ПРО. В Токіо стривожені наміром КНДР запустити супутник, і погрожують збити ракету з супутником, якщо виникне загроза падіння ракети на територію Японії або в її територіальні води.

Ефект метелика

Здавалось би, проблеми Близького Сходу і Східної Азії далекі для України. Але глобалізація має свої недоліки, тож від вибуху там і нам може стати гаряче.

"Я вам авторитетно заявляю, що на Україні це відобразиться погано, в тому сенсі, що ціни на нафту підвищаться, Росія підвищить ціни на газ. Але прямих воєнних наслідків для України не буде", - каже Данилов.

Сунгуровський додає, що на Україні військові конфлікти можуть позначитись через розрив партнерських зв'язків, як наслідок, втрату ринків, порушення  ескпортно-імпортних ланцюжків.

"Але у будь-якому випадку вони не залишаться для нас непоміченими. Будь-який подув вітерця у одній з країн одразу ж відображається на вихором у іншій країні", - каже він.

Світлана Кузьменко