Слідком Росії назвав причину таємничої загибелі групи Дятлова

Слідчий комітет Росії на чолі з криміналістом Володимиром Соловйовим встановив причину загибелі на Північному Уралі групи туристів під керівництвом Ігоря Дятлова 2 лютого 1959 року.

Раніше ця інформація не розкривалася – її публікує Московський Комсомолець.

З самого початку невдалим став вибір місця для встановлення намету. У той день в районі трагедії був сильний снігопад, посилення вітру, аж до ураганних 30 метрів в секунду, і падіння температури до -40 градусів. З огляду на те що буран тривав весь день 1 лютого, про що свідчать останні знімки групи, встановлення табору на схилі було "фатальною помилкою, а трагедія – неминучою".

Слідчі вважають, що туристів змусила спішно залишити намет лавина, тому вони не встигли забрати з собою верхній одяг. Це був не стрімкий потік, що змітає все на своєму шляху, а "компактний" зсув, який "дятлівці" спровокували самі, підрізавши схил під час установки намета (на останньому фото туристів видно, що вони разом риють яму під "фундамент"). Ця версія не озвучувалась 1959 року, оскільки тоді оцінка ситуації була проведена помилково.

"Більшість з учасників рятувальних робіт і представників прокуратури спостерігали місце події в гарну погоду через 26 днів, після внесення суттєвих змін до снігового покриву", - зауважили криміналісти.

На той час сліди лавини зникли, проте в момент покидання намету сніг був як мінімум на 40 сантиметрів вище, ніж коли намет знайшли. Слідчі вважають, що в день трагедії на намет зійшов зсув масою не менше кількох тонн.

Рятуючись від потоку снігу, туристи покинули намет в поспіху, буквально за кілька секунд. "Єдиною можливістю вижити в тих умовах для них була спроба якомога швидше спуститися в ліс, створити укриття і забезпечити теплу ночівлю до поліпшення погоди", - відзначили в СКР.

"На такому морозі і вітрі напівроздягнені й босі туристи могли протриматися не більше двох-трьох годин. Вони зуміли дістатися до узлісся і навіть розпалити невелике багаття. Але потім дятлівці зробили ще одну помилку – розділилися", - йдеться в документах

Частина групи намагалася зберегти багаття, яке вдалося розпалити, інші пішли до намету, треті ж спустилися до річки в пошуках більш надійного притулку.

Слідчі припустили, що гірше за всіх одягнені туристи, яких знайшли мертвими в нижній білизні, залишилися біля багаття, але не змогли його підтримувати і швидко замерзли. Ті, хто спробував прорватися до заваленого намету, де лишилися одяг, продукти і спорядження, "переоцінили свої сили". Останні, судячи з усього, впали під приховані під снігом порожнечі, з чим і пов'язані їх травми.

Окрім цього, криміналісти наголошують, що "дятлівці" не мали належного досвіду для подолання такої складної траси – вони збиралися пройти 300 кілометрів за 21 день.

Більшість учасників були лише в чотирьох-шести походах за три-чотири роки навчання в інституті, а в зимових походах третьої категорії складності був лише сам Дятлов, і лише одного разу. Таким чином група могла подолати весь маршрут без пригод лише за "досить сприятливих погодних умовах і везіння".

"Будь-яка суттєва помилка за екстремальних умов і відсутність необхідних знань, як діяти під час їхнього виникнення, неминуче призводять у таких походах до трагічних наслідків, що і сталося", - йдеться в документі.

Історія загибелі групи Дятлова вирізняється з-поміж інших і вже понад 60 років не дає спокою конспірологам у різних куточках світу. Що змусило дев'ятьох туристів покинути намет посеред сліпої ночі? Чому вони були настільки нажахані, що вибігли з безпечного укриття, не встигнувши одягнутися як слід, на тридцятиградусний мороз? Інші найцікавіші гіпотези щодо таємниці Гори мерців та смерті туристичної групи Дятлова – читайте у проекті.