Майдан по-молдавськи: на вулиці Кишинева вийшли 20 тисяч людей

Основна вимога безстрокового мітингу – відставка влади.

Так усе починалося. Багатотисячний мітинг у Кишиневі 6 вересня

Так усе починалося. Багатотисячний мітинг у Кишиневі 6 вересня / © Reuters

Багатотисячний безстроковий мітинг у столиці Молдови Кишиневі вимагає відставки найвищої влади країни. Мітинг розпочався рівно тиждень тому. Протестні настрої очолила громадянська платформа "Гідність та істина".

Хоча назрівало невдоволення вже давно, ідеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

На сьогоднішній мітинг вийшли до 20 тисяч людей. Під вечір їх залишилося до півтисячі – тих, які постійно чергують на площі.

Злість людей викликав обвал національної валюти – леї, різке підвищення тарифів на електроенергію та стрибок цін на продукти харчування, нині вони вищі, ніж у Києві. У лютому стала відома одна з причин – банківська афера. Група людей, серед яких називають впливового політика і бізнесмена Володимира Плахотнюка, вивела з Національного банку Молдови 13 мільярдів лей. На той час це становило мільярд доларів, третину ВВП цієї маленької країни. Гроші зникли, три комерційні банки, через які проводили аферу, збанкрутували, економіка впала. Злочин не розслідують і це найбільше збурило людей, які вийшли на центральну площу Кишинева. Багатотисячний мітинг сформулював вимоги: повернення мільярда, в'язниця для причетних і найголовніше – відставка президента й уряду.

Влада одразу взяла глуху оборону. Президент уже оголосив, що не піде у відставку. По-перше, строк його мандата незабаром спливає. А по-друге, це призведе до політичної нестабільності.

У наметовому містечку назвали акцію протесту безстроковою. Організатори зайняли вичікувальну позицію, формально мирну, хоча прозоро натякають, що готові й до силового розв'язання конфлікту. Тим паче, що тут багато ветеранів афганської та придністровської воєн.

Особливість цих протестів у тому, що нинішний склад парламенту обраний лише наприкінці минулого року, а прем'єр-міністр працює менше двох місяців. Парламентською республікою керує нібито проєвропейська коаліція, тобто по різні боки барикад сьогодні тут опинилися фактичні однодумці. Так теж, виявляється, буває.

Європейські та американські партнери Молдови прискіпливо стежать за подіями в Кишиневі, через послів вони в постійному контакті з лідерами опозиції. Воні стурбовані, бо ситуацією намагається  скористатися Кремль.

Тут працюють не лише російські спецслужби. Нинішні обставини може використати в своїх цілях і Румунія.  Її посилення за рахунок Молдови теж не надто корисне для України. Достатньо згадати її претензії до острова Зміїний чи гирла Дунаю. Тим часом, кожен шостий молдаванин бачить країну в складі Румунії.

В Україні за своїми проблемами мало помічають, що робиться в сусідній Молдові. Тут усіляко намагаються уникнути аналогій з українськими подіями. Утім, принаймні одна схожість є: політичні протести спалахують через повільні реформи.

Більше подробиць дивіться в спеціальному репортажі кореспондента ТСН Сергія Швеця.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie