Справжній удар: Росія поступово втрачає вплив на своїх сателітів в ООН

Зав’язане дуло пістолета перед велетенською сірою будівлею ООН. Ця невеличка скульптура мала би нагадувати усім заради чого вони заходять до цієї зали. Та от саме побудова миру тут дається важкими дипломатичними битвами. За поданням України та ще 40 держав Генеральна Асамблея вперше розглядає безпекову резолюцію. У ній відверто говорять про російську агресію і мілітаризацію окупованого Криму, Азовського та Чорного морів.

Й поки російські дипломати намагаються довести протилежне, тим часом російські політики та військові немов навмисно на анексованому півострові демонструють силу, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень. У Севастополі показують новий патрульний корабель, оснащений артилерійськими та зенітними ракетними системами. За два з половиною кілометри від Феодосії помічають російський ракетний фрегат, який прямує у бік Азовського моря. А біля українського кримського узбережжя росіяни розпочинають ще й навчання підводних човнів.  

Тож на Генасамблеї ООН наша країна йде на ризик: або все, або нічого. Й за резолюцію про мілітаризацію Криму пропонує голосувати не простою більшістю, а двома третинами голосів. Для чого це? Перш за все, аби Росії було важче проштовхнути свої поправки. Утім, це означає, що й нам потрібно набрати не просто 50 плюс один відсоток голосів, а щонайменше 67 відсотків.

Перекроїти резолюцію Кремль пробує чужими руками. Поправки вносять Іран, Венесуела, Нікарагуа та Сирія… власне ті країни, які залежать від поставок російської зброї. Неочікуваний хід назад дає Північна Корея, яка спершу збиралася пристати на позицію Москви.

Саме завдяки ризикованому ходу України, усі проросійські поправки пролітають. Нашу резолюцію ухвалюють з великою перевагою. 66 голосів за, 19 проти. А це означає, що Росія в ООН втрачає дедалі більше своїх союзників. Тепер її підтримують навіть не усі партнери з Євразійського союзу, як-то Казахстан та Киргизстан. На боці диктаторського режиму залишаються такі ж диктатори чи популісти з кількох країн третього світу.

"Їм не вдається ніяк переконати весь світ в тому, що "Крим наш, питання закрите". Де ж воно закрите, коли схвалюються такі резолюції, в яких прямо Росію закликають вивести війська з Криму, припинити мілітаризацію Азовського моря", - розповідає постпред України в ООН Володимир Єльченко.

Своїм цинізмом дедалі більше вражає Путін. Каже, начебто Україна сама спровокувала конфлікт та відправила моряків на смерть, аби потім українська влада могла зірвати політичні бонуси.

Та на Генасамблеї завдають ще одного удару Кремлеві ще однією ухваленою резолюцією. Вона виняткова. Із закликами звільнити незаконно ув’язнених у Росії та окупованому Криму у документі поіменно згадують політв’язнів Олега Сенцова, Володимира Балуха та кримського правозахисника Емір-Усеїна Куку. В історії ООН таке трапляється вкрай рідко, востаннє в резолюціях згадували хіба що імена південноафриканського дисидента Нельсона Манделу та опозиціонерки із М’янми Аун Сан Су Чжі.

Об’єктивно резолюції ООН начебто ні до чого Росію не зобов’язують. Утім, саме на основі цих документів надалі можуть ґрунтуватися, приміром, міжнародні позови України. Надихають резолюції й наших західних союзників дедалі активніше допомагати нам у протистоянні з агресором. Уже за день після її ухвалення американські сенатори пропонують провести міжнародну операцію у Чорному морі. У Держдепі обіцяють виділити 10 мільйонів доларів на нарощування військово-морських сил України. А до Одеси прилітає міністр оборони Британії з хорошою новиною: британський розвідувальний корабель вже у Чорному морі, біля берегів України. І його перебування -  у термінах абсолютно не обмежене. Уже наступного року Лондон готовий ще й направити до України своїх інструкторів для підготовки наших морпіхів.

"Ми хочемо продемонструвати свою солідарність з Україною. Україна не одна. Також ми хочемо показати, що наші кораблі мають право вільного пересування, вільного плавання у Чорному морі. Це не російське море, а міжнародні води. Кораблям інших країн  необхідно приєднатися до Великої Британії  на  українській території", - заявив голова британського Міноборони Ґевін Вільямсон.

Маленькими дипломатичними кроками Україна здобуває велетенську підтримку із Заходу. Й у Кремлі вже розуміють, гібридною війною та брехнею вони самі собі будують стіну ізоляції.

Мар’яна Зінковська