Аваков нам сказав: "Йдіть поки, воюйте", - Іноземці в АТО

З "Лісником", "Льохою", "Рудим" і "Доком" ми зустрілися біля музею Шевченка в Києві, де зараз проходить фотовиставка, присвячена річниці подій в Іловайську. Двоє з них побували в Іловайському котлі. Всі вони іноземці. Льоха - росіянин, Лісник, Рудий і Док - білоруси. У всіх одна проблема - вони не можуть повернутися додому, адже після участі у війні на Донбасі на батьківщині їм загрожують великі тюремні терміни за "найманство", а в Україні отримати громадянство бійці не можуть.

Всі вони іноземні добровольці, які приїхали в Україну в 2014 році. Хтось ще на Майдан, хтось у травні-червні - вже на війну. "Ми прийшли в офіційні військові частини України. Не в якісь партизанські загони, а в офіційні військові частини МВС - батальйон "Донбас", Міноборони - батальйон "Айдар". Тоді ж приїхали туди офіційні особи: Геращенко Антон, міністр Арсен Аваков, і ми їм одразу сказали, що ми іноземці. Не вони нам, а ми їм: Ми приїхали у вашу країну допомагати вам за неї боротися, але ми не хочемо бути злочинцями, а знаємо, що за законом офіційно без громадянства воювати за цю країну не можна, і ми не маємо формальних підстав для отримання громадянства, що ви як міністр МВС нам з цього приводу скажете?", - розповідає Лісник. Все це відбувалося ще до початку масштабних військових дій на сході країни. Батальйон "Донбас" тільки створювався.

"Міністр Аваков нам тоді сказав: "Ви герої, ми вами пишаємося вже тільки за те, що ви не побоялися". Зараз всі говорять - Маша Гайдар не побоялася. Ми теж не побоялися. Міністр Аваков нам тоді сказав, що для нас за особливою процедурою буде оформлено громадянство: "Оформимо вас або у Національну гвардію, або в Міноборони". Більше року пройшло. І кожен раз, коли міністр чи хтось інший приїжджав, ми щоразу ставили ці питання. А тоді ми приймали рішення. Ми приїхали і сказали: Ми хочемо воювати за Україну законно, якщо ні - ми поїдемо. Ми не хочемо порушувати закон", - каже Лісник.

ТСН: Тепер виходить, що вже більше року порушуєте.

Лісник: Нам міністр особисто пообіцяв, що для нас буде зроблена особлива процедура і нас оформлять. "Ми все зробимо, йдіть поки вчіться", потім приїхав знову - "йдіть поки, воюйте".

ТСН: Ви ж боєць "Донбасу", виходить, ви формально на службі в МВС?

Лісник: У лавах батальйону, але не на службі.

ТСН: Це як?

Лісник: А ніяк. Я отримував патрони, розписувався за них у відомості своїм прізвищем, розписувався у відомості за кулемет.

Льоха: Ось ми щойно були на виставці, там фотографії з ним з Іловайська, будь ласка.

ТСН: Але от є ви - такий-то боєць, а раптом щось трапиться? Ви формально взагалі існуєте, може, в якихось списках батальйону?

Лісник: Ні. Ось трапився Іловайськ, у вересні повертаємося у військову частину, у мене два поранення, довідки з лікарні, а в частині мені кажуть: "Нічим не можемо допомогти, вас у списках немає, до побачення". А списки з особистими даними, повністю: п.і.б., дата народження, прописка - були злиті в інтернет. І білоруським спецслужбам цього виявилося достатньо, для підтвердження того, що я там воював. А українським службам - ні.

ТСН: Тобто, додому ви вже ніяк не можете?

Лісник: Не те, що не можемо, у нас вже є практичне підтвердження того, що там буде. Одна людина вже поїхала - це Дмитро Полуйко. Його прямо з поїзда зняли і посадили до в'язниці. І там йому розповіли, що є ці списки і всі люди з цього списку - з ними буде те ж саме, що і з ним.

ТСН: А як цей список до них потрапив?

Лісник: Це не наше питання. Але ми свої особисті дані віддавали тільки в штаб Національної гвардії України, і ці дані були передані у загальний доступ.

ТСН: Якщо додому ніяк, варіант залишитися тут? Ви документи на громадянство в Україні подавали, на якому зараз етапі процес?

Лісник: Звичайно, подавали. Ні на якому. Навесні минулого року ми отримали обіцянки від Авакова, є ще виступ президента України від 2 грудня у Верховній раді. Де він каже: "Я прохання отримав, я його розглянув і рішення прийняв - я підпишу указ". Тобто, прохання є, до президента воно дійшло, він його читав, і це все було 2 грудня 2014. І досі жодна людина з цього прохання громадянства не отримала. Тобто, не хтось поганий чи недостойний, а ніхто з цього прохання громадянства не отримав.

ТСН: А скільки взагалі іноземців з вами воювало?

Лісник: У батальйоні "Донбас" нас таких 16 осіб. А взагалі, була офіційна цифра Генштабу - більше тисячі.

ТСН: І у всіх така ситуація?

Лісник: Так, абсолютно.

ТСН: Ви всі по кілька разів згадували Машу Гайдар. Історія з її громадянством сильно зачепила?

Лісник: У нас немає до неї особистих претензій.

Льоха: І до футболістів немає, і до міністрів. Є до людей, які їм дають громадянство з порушенням закону, а нам обіцяють і не дають.

Лісник: Нехай нам теж так порушать. Тільки в мене ще два поранення.

ТСН: З Іловайська?

Лісник: Так. До речі, ми, коли були в Іловайську, я там був поранений, і коли вивозили по зеленому коридору поранених, машина з пораненими їхала з усіма, раніше не було можливості просто вивезти. Разом з усіма потрапили ми під розстріл і машина, де були всі мої речі, вона згоріла, все згоріло. Видно вже було, що нас просто розстрілюють, купа поранених, ведуться переговори про здачу в полон. Я пішов, і з російської танка підбитого зрізав речовий мішок, шукав аптечку, щоб перев'язати руку, а в цьому мішку було 2 російських паспорта і 2 військових квитки російських танкістів. Ми потім пішли на прорив, і я ці паспорти сюди привіз. Їх потім відібрала СБУ. І тими російськими паспортами, якими тряс Порошенко в ООН, дуже може бути, що це ті паспорти, які я приніс з Іловайська через три кільця російських десантників. Здогадуєтеся, що було б з людиною, у якої в кишені два російських паспорта, якщо б нас взяли в полон? Люди свої документи палили і закопували. Якщо б мене взяли в полон з цими паспортами, що б вони думали? Що я цих людей вбив. А у мене просто речей не було, я поранений, холодно, треба просто в чомусь йти, треба рану перев'язати. Я згоден на обмін - два російських паспорта на один український (сміється).

Рудий: Розумієте, справа ж навіть не в цьому. Ось у нас в Пісках штурмова група пішла в наступ. Ми прикривали вогнем, і в мене на гарматі зламався механізм наведення, а стріляти треба. Є у мене такий побратим "Мирний" він з Марганця, ось він мені руками гарячий ствол повертав під вогнем снайпера. По бронелистам кулі стукали, а він там стояв і повертав мені ствол. Після кожного пострілу він знову руками ствол вивертав. Ось він герой, а йому ця держава теж не дала нічого. У нього не було грошей повернутися додому. І зараз немає, щоб доїхати до Дніпропетровська і звідти повернутися на війну.

ТСН: У вас же Семенченко в Раді, Ярош - вони що нічим не можуть допомогти, ви взагалі до них зверталися?

Лісник: Всі по-різному ставляться до Семенченка, але от у конкретному випадку, що він міг зробити? Тільки скласти список і подати його президентові. Він це зробив.

Док: І Ярош зробив те ж саме.

Лісник: Рік тому Порошенко пообіцяв.

Рудий: На камери.

Лісник: Він же повинен нести якусь відповідальність. Не може за законом - у нього конституційна більшість, поміняйте закон про громадянство і вирішите це питання. Це ж 15 хвилин проголосувати.

Льоха: А то ситуація в країні змінилася, а закон ...

ТСН: Після цих обіцянок з вами хтось говорив, щось пояснював?

Лісник: Зрозумійте, люди ж приймали рішення брати участь/не брати участь у війні, нам же обіцяли, на основі цих обіцянок люди і приймали рішення. А тепер невиконання чиновниками обіцянок - вони просто зламали долю людям, які тоді прийняли рішення воювати за Україну, ґрунтуючись на їх обіцянках. Тепер вони нам фактично кажуть: "Ой, а ви злочинці". Так ми знали, що станемо злочинцями, ми тому вас і питали, що нам робити, ви сказали: "Ми все вирішимо".

ТСН: Ось у Лісника є посвідка на проживання в Україні, а у вас інших є хоч якісь документи, які визначають ваш статус?

Льоха: Я навіть не звертався за якими-небудь документами. Я не бачу в цьому сенсу, знаючи, що всі відповіді будуть негативні.

Рудий: Я звертався ще після Майдану, мені тоді сказали, що процедура триватиме рік чи два і 99% що ти отримаєш відмову. Тому краще рік почекай, може, щось зміниться. Я щоб хоч якийсь документ мати, ось спеціально попросив, напевно, ні в кого такого немає.

(Показує аркуш А4 з надрукованим на принтері текстом: Довідка видана (вказані прізвище, ім'я, по батькові), що з листопада 2014 до березня 2015 дійсно брав участь у бойових діях не території сільської ради села Піски. Печатка сільради, підпис.)

довідка сільради про УБД (3 фото)

ТСН: Ви, напевно, єдиний кому "статус учасника бойових дій" видала сільрада.

Льоха: Треба буде потім в музей здати. Точно, один такий.

Лісник: Розумієте, якби було так, що ми четверо не отримали громадянство, а інші 40 чоловік отримали. Можна було б говорити про те, що зверталися або не зверталися. Але ніхто не отримав. Тільки дві людини з учасників: колишній білоруський КДБшник і російський ФСБшник.

Льоха: Близнюки-брати.

Рудий: Колишніх не буває

Лісник: А цих людей не було в нашому зверненні до Порошенка.

За результатами цієї розмови ТСН.ua звернувся до Адміністрації президента за роз'ясненнями, як будуть вирішувати подібні проблеми більше тисячі іноземців-бійців АТО. На момент публікації матеріалу відповіді поки не надійшло.

Іван Пінчук