Побачили "марсіанські" пейзажі: академік НАНУ розповів про майбутнє Каховського водосховища

На місці Каховського водосховища формується унікальний природний комплекс, який у майбутньому може стати одним із найбільших заплавних лісів у Європі. Попри те, що одразу після підриву ГЕС територія нагадувала безжиттєву пустелю, природа демонструє колосальні темпи відновлення.

Про це в інтерв’ю «РБК-Україна» розповів академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного Яків Дідух.

Від «марсіанських» пустель до п’ятиметрових лісів

За словами вченого, перші експедиції на деокуповані та осушені території зафіксували гнітючу картину, проте родючі чорноземні мули швидко дали поштовх для нового життя.

«Вперше ми приїхали туди за три тижні після трагедії і побачили „марсіанські“ пейзажі. Вже тоді там висіялася верба. Восени вона виросла до двох метрів. Це нас вразило… зараз за 3 роки дерева сягають у середньому 5 метрів», — зазначив еколог.

Наразі на дні колишнього водосховища активно формується тополево-вербовий ліс. Верба виконує надважливу екологічну місію:

• абсорбує шкідливі речовини й стабілізує процеси в заплаві;

• інтенсивно поглинає вуглекислий газ;

• активно випаровує вологу (завдяки високій транспірації).

Якою буде нова екосистема і чи повернеться Великий Луг?

Яків Дідух наголошує, що повне повернення до первісного стану Великого Лугу неможливе, адже рельєф суттєво змінився, утворилися нові ґрунти та нашарування мушель. На формування стабільної системи піде близько 20 років.

У майбутньому на цій території утвориться складна заплавна «мозаїка». Якщо рівень води знизиться, частина верб може загинути від посухи, тому лісові масиви чергуватимуться з болотами, відкритими пісками та навіть піщаними степами, куди вселятимуться відповідні види рослин. У далекій перспективі тут можуть постати навіть заплавні діброви з дубами.

Загроза «чужинців» та втрата рідкісних видів

Головною небезпекою для нової екосистеми наразі є навала адвентивних (чужорідних) рослин, які просуваються з півдня і агресивно витісняють місцеві види. Серед них — клен американський, аморфа кущова та маслинка вузьколиста. Через це науковці закликають до виваженого людського втручання та контролю за процесами розвитку флори.

Крім того, у вчених залишаються серйозні побоювання щодо повної втрати ендемічних видів із Червоної книги, які росли переважно на окупованому лівому березі Дніпра. Потужний потік води після підриву дамби міг повністю змити їхні місцезростання, проте оцінити масштаби втрат екологи зможуть лише після повної деокупації територій.

Нагадаємо, раніше науковці з Києва відвідали легендарний Великий Луг — територію, яка була священною для українського козацтва і яку спеціально затопила радянська влада 1950-х років під час будівництва Каховського водосховища. Росіяни підірвали його греблю три роки тому, 6 червня, і територія Великого Лугу звільнилася від води.

Тоді велика вода наробила чимало лиха для українців на півдні, а науковці переймалися, що територія водосховища може перетворитися на пустелю. Але сталося неймовірне: на місці сходження води почав рости дикий ліс, де вже селяться тварини і гніздуються птахи.