Гігантська кульбаба над прірвою: вчені рятують унікальне дерево, яке буквально падає зі скелі

Вчені розпочали справжню гонку з часом, відчайдушно намагаючись врятувати від повного зникнення одну з найрідкісніших рослин — чилійське дерево-кульбаба (Dendroseris neriifolia). Науковці збирають насіння з єдиного вцілілого екземпляра в дикій природі, який буквально вчепився корінням у прямовисну скелю на острові Робінзона Крузо, що входить до складу архіпелага Хуан-Фернандес біля узбережжя Чилі.

Про безпрецедентну рятувальну операцію ботаніків пише Futurism із посиланням на Королівські ботанічні сади К’ю.

«Рослинні Галапагоси» та цінність виду

Дендросеріс олеандролистий, який також називають капустяним деревом або деревовидним цикорієм, є справжнім ботанічним феноменом. Сам архіпелаг Хуан-Фернандес біологи часто називають «рослинними Галапагосами», адже завдяки ізоляції тут сформувалася унікальна флора, якої більше немає ніде у світі.

Хоча дендросеріс є великим деревом, насправді він належить до родини Айстрових і є далеким родичем звичайнісінької кульбаби чи ромашки. Це яскравий приклад так званого «острівного гігантизму» — еволюційного процесу, коли дрібні трав’янисті рослини, потрапивши на острів без конкурентів, за тисячоліття еволюціонують у могутні дерева.

Вивчення таких ендеміків дає генетикам безцінну інформацію про механізми швидкої адаптації, що може бути використано у селекції нових, стійких до кліматичних змін сільськогосподарських культур.

Чому дерево падає у прірву зникнення

Вид серйозно постраждав через втрату середовища існування та навалу інвазивних видів. Свого часу моряки-першовідкривачі завезли на архіпелаг кіз та кроликів, які практично виїли молоді пагони цих унікальних дерев під корінь.

Це класична екологічна катастрофа: подібним чином завезені травоїдні знищили цілі екосистеми на справжніх Галапагоських островах, острові Святої Єлени та в Австралії, де місцева флора просто не мала колючок чи отрути для захисту від таких «гостей».

Крім того, агресивні бур’яни та чагарники (зокрема, завезена ожина) задушили місцеві рослини. Сьогодні дерево змушене «тулитися» на неприступних для тварин скелях, але глобальне потепління загрожує йом повним знищенням.

Провальні спроби та остання надія

До 1980 року після різкого скорочення популяції залишалося лише сім диких екземплярів цього дерева. Працівники Національного парку архіпелагу Хуан-Фернандес намагалися відновити вид у 1990-х роках, проте ці зусилля виявилися марними. Зазнали краху і спроби початку 2000-х років висадити штучно вирощені рослини назад у дику природу. Головна проблема полягає у генетичному виснаженні та надзвичайній вразливості паростків до найменших змін температури чи шкідників.

Під час останньої операції за допомогою гігантської сітки екологам вдалося зібрати 29 насінин. Рентгенівський аналіз показав, що 25 із них є потенційно життєздатними. Наразі вже вдалося вкорінити сім молодих саджанців.

Права на помилку більше немає, адже крім дерева на скелі, у світі залишився лише один дорослий штучно вирощений екземпляр у ботанічному саду VerdeNativo в Чилі.

«Це гонка з часом. Ця міжнародна співпраця для підтримки останнього вцілілого екземпляра може запобігти вимиранню виду, який представляє унікальний родовід із власною природною історією», — наголошує науковець ботанічного саду Дієго Пеннекамп.

Нагадаємо, вчені відкрили новий спосіб передбачення вивержень вулканів. Дерева виявилися здатними раптом інтенсивно «зеленіти», що може бути сигналом небезпеки.