Міліціонери по буднях йшли в патруль, а на вихідних грабували ювелірки (відео)

Двоє співробітників патрульно-постової служби змінили свої погони на кар'єру грабіжників. До того ж, з матеріалів справи випливає, що ППСники були пов'язані з серйозним бандитським угрупуванням задовго до свого звільнення з органів.

Четверо чоловіків у чорному увірвалися в ювелірний салон у неділю, 30 жовтня 2011 року, серед білого дня. Охоронець не встиг навіть моргнути, як його повалили на підлогу і почали жорстоко бити, пише КП в Україні.

Камера відеоспостереження зафіксувала, що один з нальотчиків професійно орудував гумовою палицею патрульно-постової служби.

Перелякана продавщиця відразу сховалася під прилавок, натиснувши "тривожну кнопку" і просиділа поки грабіжники не втекли. Наряд Держслужби охорони прибув через дві хвилини - це підтверджує власниця магазину. Але бандити уклалися в 50 секунд. Цього часу вистачило, щоб розбити три скла на прилавку і вигребти золото.

На одного з грабіжників Віктора Мастерука (імена до вироку змінені) у справі є дві характеристики. Одна зі школи міліції, де випускнику дають такі відгуки, що і у в'язницю, як жартують у народі, не візьмуть: грубий, брутальний, не товариський. Інша, різко позитивна, надана при звільненні: добросовісність, відповідальність, брав активну участь у боротьбі з бандитизмом.

А через кілька днів після того, як такого цінного співробітника без коливань відправили на пенсію, на вулиці Радунській в Києві був зухвало пограбований ювелірний магазин.

"За годину до нападу в магазин заходили двоє хлопців, яких я впізнала потім на слідстві, - розповідає Ольга, власниця магазинчика. - Вони придивилися до товару і чітко знали, що де лежить. До срібла і біжутерії не доторкнулися, не взяли золоті набори з масивними камінням, які треба було вибирати по одному. Згрібали тільки лотки".

Напад виглядав так, ніби у нальотчиків був досвідчений інструктор. Представник інтересів потерпілої в суді Володимир Терещенко вважає, що "інструкторами" були двоє міліціонерів - Віктор Мастерук, який особисто брав участь у побитті охоронця, і Олександр Пучус, що сидів за кермом автомобіля, на якому втекли розбійники.

"На слідстві вони називали один одного колегами, а їх спільники говорили про Мастерука і Пучуса як про працівників міліції. Є й інші підстави вважати, що звільнені вони були заднім числом і в день нападу були чинними міліціонерами, - ділиться Терещенко. - По буднях вони ходили в патруль, а у вихідний, виходить, відправилися на розбій".

"Після того, як мене побили, довелося піти на лікарняний, - говорить Микола, який охороняв магазин. - Я сам колишній працівник міліції, маю за службу нагороди та відзнаки. Було боляче і гірко дізнатися, що каліцтва мені завдали не просто бандити, а діючі міліціонери".

До нападу на ювелірку на Радунської банда скоїла вже чотири розбійних напади як у Києві, так і в Білій Церкві.

За золото розбійники виручили 11 000 доларів, 1000 євро і 90000 гривень, але довезти їх до Києва не зуміли. 5 тисяч гривень Пучус з приятелем спустили в приміському ресторані, гарненько попиячивши і попарившись в сауні. Відразу після цього їх затримали.

"Троє учасників пограбування були затримані ще раніше - на наступний день після нальоту, - розповідає Володимир Терещенко. - Незабаром узяли під арешт ще двох членів угруповання. Знайшли і покупців краденого".