У Кирила хочуть, щоб УПЦ МП отримала статус юридичної особи

У Москві завершився архієрейський собор Російської православної церкви. У його підсумкових документах йдеться про необхідність присвоєння статусу юридичної особи Українській православній церкві Московського патріархату. У самої УПЦ МП вважають, що такий статус дозволить формувати загальноцерковний бюджет, втілювати в життя соціальні програми церкви і ефективно розподіляти кошти між парафіями.

У комітеті з питань культури і духовності говорять, що подібні зміни мають поширюватися на всі українські церкви, пише "Коммерсант-Украина".

"Члени собору зазначають необхідність отримання Українською православною церквою як релігійним об'єднанням статусу юридичної особи", - йдеться в підсумкових документах собору.

Видання зазначає, що, відповідно до закону "Про свободу совісті та релігійні організації", такий статус можуть отримати лише окремі релігійні громади, управління і центри, монастирі, братства, місіонерські товариства, духовні навчальні заклади. В той же час релігійні об'єднання, що включають зазначені організації, отримати статус юридичної особи не можуть. Внаслідок цього УПЦ МП не може брати участь у майнових відносинах.

В УПЦ МП пропозицію РПЦ підтримали. За словами глави інформаційно-просвітницького відділу УПЦ протоієрея Георгія Коваленка, статус юридичної особи необхідний для формування загальноцерковного бюджету, реалізації деяких проектів, ефективного розподілу коштів між багатими і бідними парафіями, фінансування притулків і будинків для людей похилого віку, а також інших видів соціальних ініціатив церкви. Крім цього, отримання статусу юридичної особи дозволить уникнути внутрішньоцерковних конфліктів, що виникають при переході священика з однієї конфесії в іншу.

"В деяких випадках священики забирали собі всі документи і печатку. Таким чином, храм ставав практично власністю цих священиків, а не церкви. У разі надання УПЦ МП статусу юридичної особи священик зможе лише сам перейти під іншу юрисдикцію, а храм залишиться у власності церкви",- пояснив Коваленко. За його словами, нововведення "підтвердить існуючу внутрішньоцерковну вертикаль": "Зараз будь-який храм або громада володіють таким саме юридичним статусом, як Київська митрополія, що, звичайно ж, неприродно".

В УПЦ МП також пояснили, що статус юридичної особи не змінить систему оподаткування церкви, яка зараз не платить податки з доходів, одержуваних безпосередньо від церковної діяльності (продаж свічок і духовної літератури, доходи від вінчань, хрещень і відспівувань). У той же час слід зазначити, що оподаткуванню підлягають зарплати священнослужителів, які працюють на оплачуваних єпархіями посадах, доходи від підприємницької діяльності або з продажу книг світського змісту.

У країнах колишнього СРСР існує різна практика юридичних взаємин між церквою і державою. Наприклад, в РПЦ і українських православних церквах ситуація така ж, як і в УПЦ МП зараз. Разом з тим Естонська православна церква Московського патріархату і Естонська апостольська православна церква Константинопольського патріархату є окремими юридичними особами, як і Грузинська православна церква.

Щоб надати УПЦ МП статус юридичної особи, необхідно внести зміни в чинне законодавство. У парламентському комітеті з питань культури і духовності з обережністю поставилися до цієї перспективі. "По-перше, дивно, що така пропозиція походить від Москви. По-друге, статус юридичної особи потрібен тим, хто веде підприємницьку або господарську діяльність, а не всій церкві. А якщо вже й змінювати щось, то не на користь однієї церкви, а в інтересах усіх віруючих України",- вважає член комітету ВР з питань культури і духовності народний депутат Олександр Бригинець.