Військові під Дебальцевим кажуть, що успішно протистояти ворогові їм допомагає Бог

Біля Дебальцевого українські військові зжилися в одне бойове братство, де вже не мають великого значення офіцерські чини та посади. Бійці ділять одну трапезу на всіх та пліч-о-пліч відбивають атаки ворогів, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Група українських солдатів на самісінькій передовій захищає селище Чорнухіне. Їм протистоять російські десантники та сепаратисти.

"Постійно бомблять, але нічого – тримаємося з Божою допомогою. Бог нам помагає", - вірять українські солдати.

Вони в полях уже сьомий місяць. Усі однаково замурзані та втомлені. Кажуть, інколи і поїсти ніколи. Але все одно намагаються до їжі приступати всі разом.

Вояки зізнаються, що вночі трохи мерзнуть. Теплі бушлати їм уже пообіцяли, але ще не привезли. А зігріватися тим способом, що й у селі, військові не хочуть.

У 6-тисячному Чорнухіно тим часом немає ані світла, ані газу, ані води. Каналізація забита фекаліями, ходити до вітру у лісопосадку небезпечно – там розтяжки.

Пенсії людям останній раз платили три місяці тому. Бракує і продуктів. Але звідкись узявся самогон. Ним і гріються, і знімають стрес після артобстрілу.

Під сільраду нещодавно вперше завезли гуманітарку. Люди за півкіло гречки та кіло макаронів ледве не билися.

"Місяць без світла, потрібне тільки світло, без решти ми проживемо", - кажуть місцеві.

Вони сподіваються, що війна колись закінчиться, і від вибухів артобстрілів у їх оселях більше не буде відлітати штукатурка. Але коли це станеться, не береться спрогнозувати ніхто.

Як уже повідомлялося, у прифронтових селах уже назріває справжня гуманітарна катастрофа.

Кореспондент ТСН Олександр Загородний