«Шляху назад немає»: The Guardian розповідає про китайських військових у ЗСУ — як потрапляють на фронт

У Збройних силах України діє спеціальний проєкт із рекрутингу добровольців із Китаю — країни, яку вважають головним економічним та дипломатичним партнером Росії у війні. Вишколені військові входять до складу одного з аеророзвідувальних підрозділів, який бере участь у боях на передовій.

Про китайських військових, які воюють за Україну, розповіли The Guardian.

Китайські військові у лавах ЗСУ: що вони розповідають про війну

З міркувань безпеки військових та їхніх родин командир підрозділу на псевдо «Муза» просив не розголошувати подробиць та не показувати облич бійців. Окрім того, побоювання викликає тиск Пекіна: п’ятеро китайських добровольців вже залишили лави ЗСУ й повернулися додому після втручання тамтешніх органів держбезпеки.

У підрозділі продовжує служити близько десятка китайських добровольців.

У невеличкій хатині неподалік лінії фронту облаштовано імпровізовану майстерню з виготовлення та ремонту безпілотників. Уздовж стін лежать інструменти й рулони скотчу, на робочому столі лежать викрутки та купи дротів, а поруч стоять два камікадзе. У такій обстановці дуже виділяється чайник із китайським чаєм Лун Цзин — згадка про дім, яку 44-річний боєць Тім отримує щомісяця в посилках від батьків.

Тім є провідним добровольцем у цьому підрозділі, адже він почав вербувати солдатів з Китаю. Хоча іноземці становлять менше ніж 3% від загальної чисельності ЗСУ (близько 16 тисяч), реформи ексочільника Міноборони Михайла Федорова мали на меті спростити їхній набір із перспективою наростити кількість штурмовиків-іноземців до 50%.

Проте робота з добровольцями з Китаю має власну специфіку. З одного боку, вони перебувають під постійним прицілом власних спецслужб. Хоча законодавство КНР прямо не забороняє службу в іноземних арміях, силовики регулярно допитують як самих бійців, так і їхніх родичів. МЗС Китаю також неодноразово закликало своїх громадян утримуватися від участі в бойових діях.

З іншого боку, Пекін надає Москві масштабну економічну та дипломатичну підтримку, що викликає занепокоєння щодо можливого витоку розвідувальних даних. Окремі українські командири зізнаються, що залучали б китайців із великою обережністю.

Проте командир «Муза» до ситуації ставиться прагматично, адже в умовах нестачі людей важливий кожен боєць. До того ж, він відзначає високу працездатність новобранців — за тиждень Тім може відремонтувати близько 10 дронів Mavic та 15 FPV-безпілотників.

Відбір кандидатів проходить у кілька етапів. Спершу вони проходять первинну перевірку центральними органами у Києві, а потім бійців обирає сам Тім. Головні критерії — підтримка демократії та суверенітету України, а також відсутність судимостей. Від січня він відсіяв понад 30 претендентів.

Утім, мотивація багатьох добровольців пов’язана з розчаруванням у ситуації всередині Китаю. 36-річний Ваня з провінції Хубей, який раніше працював у сфері ремонту житла і зазнав збитків через економічний спад, зізнається, що життя на батьківщині стало для нього душним. Завдяки VPN він дізнався про війну в Україні та зацікавився ідеями свободи. Оскільки через вік вступити до лав китайської армії він уже не міг, рішення піти до ЗСУ стало логічним підсумком накопичених переживань.

Інші бійці керуються ідейними переконаннями. 37-річний Неро з провінції Фуцзянь тривалий час веде блог на підтримку України. Його акаунти неодноразово блокували, а після приїзду на фронт у Мережі з’явилися фальшиві орієнтування російською мовою із звинуваченнями у найманстві. Попри це, колишній менеджер проєктів зараз навчається на пілота FPV-дронів і прагне довести, що не всі китайці підтримують Росію.

Зараз більшість добровольців розуміє, що шляху назад для них немає через загрозу переслідувань у КНР.

Війна несе для китайських бійців і життєві ризики, адже днями внаслідок російського обстрілу загинув один боєць. Після цієї трагедії один з добровольців, який працював медиком, вирішив піти. Але, за словами Неро, всі інші налаштовані боротися до кінця.

Іноземні військові: РФ вербує людей в Індонезії

Нагадаємо, Росія продовжує масово залучати іноземців до війни проти України через значний брак власного особового складу на фронті. Влада РФ прагне приховати внутрішні проблеми, оскільки через економічні труднощі та загрозу нової мобілізації росіяни все менше бажають іти воювати добровільно.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, Кремль активно застосовує відпрацьовану схему вербування вже і в Індонезії — найчисельнішій мусульманській країні світу.

Спецслужби мають докази залучення до лав російської армії щонайменше восьми громадян цієї країни. Москва використовує іноземців як для поповнення втрат на передовій, так і для пропагандистських заяв про начебто масштабну міжнародну підтримку. Найманців заманюють обіцянками високих виплат, громадянства та безпечної роботи, після чого без належної підготовки відправляють у найгарячіші точки. Раніше подібну модель Росія вже випробувала на жителях Куби, Непалу, Індії та Кенії.