Вітер змін і Мюнхенська конференція

"Ich bin ein Berliner" (із німецької "Я – берлінець"), – сказав президент США Джон Кеннеді 26 липня 1963 року у своїй відомій промові, в якій він протестував проти будівництва Берлінської стіни і твердо наголошував на неподільності свободи.

"Пане Горбачов, зламайте цю стіну!", – говорив у своєму  емоційному виступі біля Берлінської стіни 12 липня 1987 року інший американський президент Рональд Рейган, який вірив, що "свобода змінює світ".

Ці промови назавжди ввійшли в історію ХХ століття і надовго закріпили за США роль дієвого лідера у захисті свободи у світі. Вони також визначили певні моральні критерії у міжнародній політиці, які залишалися такими ще багато років, доки глобальна фінансова криза 2008 року не надала сміливості різним ревізіоністам і любителям "керованої демократії" здійснювати інформаційно-підривні атаки і спроби дискредитації основоположних засад ліберально-демократичної системи – прав людини, вільних ЗМІ, верховенства права, толерантності тощо. Насправді ж вони прагнуть мати визнане і суверенне право на пригноблення власних народів, як це відбувається в Росії.

Ми досі не почули від світових демократичних лідерів, що саме вони збираються робити і протиставити хвилям апатії і зневіри та потокам дезінформації, що на наших очах роз'їдають сьогодні західне суспільство.    

Не було їх явно і голосно чути й під час цьогорічної Мюнхенської конференції з безпеки.

Зокрема, віце-президент США Майк Пенс (його виступ, мабуть, очікувався учасниками конференції найбільше) нагадав, що США та Європу поєднують спільні благородні ідеї: свобода, демократія, справедливість і верховенство права. Він також заспокоїв союзників і наголосив, що Сполучені Штати твердо підтримуватимуть НАТО і налаштовані на беззастережне виконання своїх зобов'язань. Водночас, він дипломатично, але доволі напосідливо й аргументовано, звернув увагу присутніх на те, що захист Європи є справою не лише американців, але й європейців, і згадав про зобов'язання країн-членів Альянсу щодо фінансування оборонних витрат, погоджені під час Вельського саміту 2014 року.

Україна також була згадана у промові Пенса, хоча й у російському контексті: було зазначено, що РФ, яка "перекроїла міжнародні кордони за допомогою сили", має нести відповідальність за свої дії. При цьому американський віце-президент зауважив, що обидві сторони мають виконувати Мінські домовленості і розпочати деескалацію насильства на Сході України. На звершення  свого яскравого  і акцентованого виступу Пенс заявив, що США продовжуватимуть разом із Британією, Німеччиною і Канадою посилюватимуть військову присутність на східному фланзі НАТО. 

Сенатор Джон Маккейн, як завжди мудро і переконливо, зазначив, що Захід завжди спирався і спирається саме на власні цінності, які сьогодні, як ніколи, потребують захисту.

Новий міністр оборони США Джеймс Меттіс запевнив учасників конференції у тому, що Трансатлантична зв'язка (багатопланове співробітництво США і Канади з країнами Європи) працює, а V стаття Статуту НАТО, яка передбачає колективну взаємодопомогу у разі здійснення агресії проти когось із союзників, продовжує залишатися основоположним чинником існування Альянсу.          

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав країни-члени Альянсу прискорити виконання своїх зобов'язань щодо обсягів фінансових внесків на оборону у розмірі 2% від ВВП.  

Було багато й інших виступів. Однак, здається, ми не почули головного: міжнародного плану дій щодо виправлення ситуації. Очевидно, не слід сумувати за епохою, в якій домінував західний ліберальний світовий порядок, а створювати новий і забезпечувати його надійний захист.

Дуже хотілося б, щоб та частина світової спільноти, яка поділяє демократичні цінності, не лише переосмислила сучасну ситуацію, а й почала думати над багатосторонньою стратегією подальших дій.

Чи готові сьогодні Сполучені Штати знову взяти на себе роль лідера? Це питання, як і те, чи готова Європа сьогодні до американського лідерства, залишається наразі відкритим.          

На тлі настроїв розпачу, що охопили Захід, як ковток свіжого повітря, хотілося б відчути хоч якийсь натяк на зміни. Дуже хотілося б, аби щось нагадало той чудовий настрій, який багато з нас згадують, коли чують рок-баладу Scorpions "Вітер змін" ("Wind of Change"), присвячену завершенню "холодної війни".  

Приєднуйтесь до групи ТСН.Блоги на  facebook  і стежте за оновленнями розділу!