Самостійна подорож до Індонезії: острів Флорес

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Цей острів не дуже популярний серед українських туристів, але саме тут мешкають нащадки динозаврів.

Одним з основних рішень відвідати Індонезію було бажання побачити драконів Комодо. Тому із Джок'якарти на Яві, де дивилися стародавні буддійські та індонезійські храми, ми полетіли на острів Флорес у місто Лабуан-Баджо (Labuan Bajo), яке є відправною точкою для туру до Національного парку Комодо.

Дракони Комодо — доісторичні тварини, які мешкають на Землі. Вони еволюційно є найближчими нащадками динозаврів. І виглядають, чесно кажучи, як викопані динозаври. І ще вони дійсно дуже великі.

СНОРКЛІНГ ЗІ СКАТАМИ МАНТА

Тур у Національний парк Комодо — це справжня пригода. Човен кілька годин везе тебе повз мальовничі острови і скелі в Індійському океані. Навіть більше, ця зона — одне з найкрасивіших місць у світі для підводного плавання. Десятки дайверів переїжджають в Лабуан-Баджо, щоб майже не щодня мати змогу зануритися у багатий підводний світ. Живі корали приваблюють багатьох морських мешканців — риб, черепах, акул і навіть скатів манта.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_1
hannaburlaka.com
Єдиний красивий вигляд у Лабуан-Баджо. Не плануйте в цьому місті багато часу, тут не багато цікавинок, окрім Національного парку Комодо

У драконячі тури входить снорклінг і/або дайвінг у цих водах. І це був незабутній досвід!

Річ у тому, що я досить погано плаваю і не вмію триматися на воді. Такі звичні для більшості речі, для мене є великим викликом. Я — з тих людей, хто плавають вздовж берега. Я була готова, що мій чоловік Вітя плаватиме з маскою і зніме все на GoPro, а я потім подивлюся відео. Але на мене вдягнули рятівний жилет, видали ласти і показали місце, куди стрибати. Мені коштувало 15 додаткових хвилин, щоб опанувати свій страх, але, коли я наважилася стрибнути у воду, мене вже важко було зупинити.

Перше, що я побачила, — черепаху, яка підіймалася з глибини саме піді мною, щоб набрати повітря перед новим зануренням. Я завмерла на воді, щоб не злякати її. Рятівний жилет, як виявилося, давав мені велику перевагу: я могла взагалі не гребти, тому що легко трималася на воді, і бачити все те саме, що й інші.

Косяки риб переміщалися туди-сюди, кілька невеликих акул до 40 см завдовжки плавали глибше внизу, ближче до дна. Корали та інші морські рослини створювали якісь неймовірні спецефекти — все колихалося в такт течії, тягнулося за рухом води і створювало бліки на дні від променів сонця і руху. Глибина під нами була досить велика — від 6 до 11 м. Але так ми побачили черепах та акул.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_11
hannaburlaka.com

Потім я поплила на мілину. Рибки, які були там, нагадували мультик "У пошуках Немо" або якийсь великий і дуже якісний акваріум. Це була якась фантастика! Зазвичай ми не так часто можемо зазирнути в інший світ, який не підвладний нам та існує без нас. І тому ці картини дуже вражають.

Друге занурення, заради якого всі і зібралися для снорклінгу, ми зробили в іншому місці. Рифові скати манта харчуються планктоном і слідують за холодною течією, яка приносить більше провіанту для цих риб. Манта досягають 9 метрів довжини та є безпечними, щоб поплавати недалеко від них.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_12
hannaburlaka.com
Манта були на глибині від нас (як казав капітан, 8-11 м), тому на GoPro знімки вийшли синіми

Крутість турів в тому, що вони з великою ймовірністю знають, де знайти тих чи інших морських тварин. Тому як тільки ми занурилися, побачили кілька скатів, а потім і всю родину (ймовірно, родину) — десь до 15 особин. Найбільші з них були десь до 3 м завбільшки.

Скати дуже мене вразили ще пару років тому в Малайзії, але тоді ми побачили невеликих. А манта такого розміру просто зачаровують. Вони — це сама грація завдяки плавним рухам. Це те, заради чого треба подорожувати.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_13
hannaburlaka.com
Під час нашого туру ми висадилися на маленькому острові Маван (Mawan) з рожевим піском. Це так красиво!
Індонезія, острів Флорес, для блогів_15
hannaburlaka.com
Рожевий пісок — це перетерті водою червоні корали
Індонезія, острів Флорес, для блогів_15
hannaburlaka.com
Рожевий пісок — це перетерті водою червоні корали

Після всіх емоцій, які перевалювали через край, мені хотілося кричати, що Кусто — це я! Ще вранці я думала, що відео на GoPro — це все, що на мене чекає. Але вже до 12:00 я побачила на власні очі гігантських манта, акул, черепах, рибу-клоуна та багато інших риб, назв яких я не знаю.

ДЕ ПОБАЧИТИ ДРАКОНІВ КОМОДО

І це був тільки початок наших пригод, адже ми прямували до драконів Комодо.

Комодо — ящірка-хижак. Вона здатна завалити буйвола чи кабана, м'яса яких їй потім вистачає на кілька тижнів. Комодо не бігає за здобиччю, хоча може розвинути швидкість до 18 км/год. У слині цієї рептилії — велика кількість отруйних бактерій. Достатньо підкрастися до жертви на водопої і вкусити її за ногу. Після цього бідна здобич поступово вмирає від отрути протягом тижня. А Комодо повільно ходить за нею і вичікує, коли та зупиниться і більше не встане. А ще дракони мають чудовий нюх. Запах падалі або крові ящірка здатна почути на десятки кілометрів.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_16
hannaburlaka.com
Молодий дракон Комодо зустрів нас недалеко від входу в парк

Потрібно спеціально їхати в Індонезію, або побачити цих драконів. Комодо мешкають лише на кількох невеликих островах цієї країни. Побачити їх можна на островах Комодо, Рінча і невеликому ареалі острова Флорес.

Ми прямували на о. Рінча. Він менший за розміром, і зустріти тут великих ящірок більш ймовірно, ніж на о. Комодо. Втім, суша достатньо велика, щоб там водилися олені, кабани, мавпи та сотні видів птахів.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_17
hannaburlaka.com

На вході до Національного парку нас зустріли два рейнджери з великими палицями — для захисту. Вони супроводжують візитерів і розповідають про драконів та своє співіснування з ними, оскільки рейнджери живуть в Національному парку під час своєї роботи.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_18
hannaburlaka.com

Я очікувала, що, коли ми прийдемо, дракони Комодо будуть ганяти парком якусь здобич чи просто бігати один за одним. Ну, або хоча би пересуватися своєю "ходою від стегна", перевалюючись всім тілом з лапи на лапу, як вони це роблять. Натомість вони всімох вмостилися під будиночком рейнджерів і відпочивали у затінку під час полудневої спеки.

Мабуть, дійсно всіх тварин потрібно спостерігати вранці або ввечері, коли вони зазвичай полюють і більш активні.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_2
hannaburlaka.com
Індонезія, острів Флорес, для блогів_3
hannaburlaka.com
Полудневий сон перед вечірнім полюванням

Дракони Комодо їдять собі подібних. Дитинчата до 4-х років мешкають на деревах, тому що великі особини можуть їх з'їсти. Під час розмноження самиця насиджує яйця у норі, яку вона спеціально для цього вирила. Навколо гнізда самиця викопує ще з десяток нір, які служать, аби збити з пантелику всіх, хто хоче поласувати яйцями.

На островах Рінча і Комодо рептилії живуть в диких умовах. Вони самостійно полюють на тварин, співіснують та розмножуються. Оскільки цей вид на межі вимирання, то рейнджери їх захищають від напливу туристів та ведуть спостереження за ящірками у наукових цілях.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_4
hannaburlaka.com
Індонезія, острів Флорес, для блогів_5
hannaburlaka.com

ЯК ПОБАЧИТИ СКАТІВ МАНТА І ДРАКОНІВ КОМОДО І СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУЄ

Щоб побачити драконів Комодо, потрібно долучитися до туру або орендувати човен. Вийняти човен досить не дешево, орієнтовно 200-250 дол. У цю вартість буде входити лише човен і "капітан".

Тури на 10 людей, коли ти приєднуєшся до групи, коштують від 400 тис. рупій (30 дол.) до 100 дол. Приватні тури коштують від 400 дол. Всі ціни з однієї людини

До туру входить трансфер з готелю до причалу і назад, обід, перекуси, вода, спорядження для плавання з маскою (маска, трубка і ласти), власне сам снорклінг і тур до драконів Комодо.

Тур можна замовити на місці в Лабуан-Баджо. Але у високий сезон можна чекати кілька днів, щоб були вільні місця. Я знайшла компанію, де можна було замовити тур онлайн, тому зробила це ще в Україні.

Наш тур був на цілий день, власник компанії — європеєць, тому обслуговування було на вищому рівні, нас дуже класно годували, і, головне, розказували і показували купу тварин. У нашому турі також можна було дайвити. Для цього потрібно було додатково заплатити 35 дол. з людини за спорядження і балони з киснем. Для дайвінгу обов'язково потрібен сертифікат.

З аквалангом чи з маскою можна побачити дуже багато в цих водах. Різниця буде в тому, що це будуть різні тварини і риби. Але цікаво буде і там, і там. Тому кожен вибирає за бажанням.

Окремо потрібно оплатити вхід на острів Комодо або Рінча, щоб побачити драконів. Вартість вхідного квитка 290 тис. рупій (20 дол.).

ВУЛКАН ТА ОЗЕРА КЕЛІМУТУ

Наступного дня після туру до Комодо ми полетіли в центр острова, щоб піднятися на ще один, запланований нами, активний вулкан Келімуту. Він відомий завдяки трьом озерам, що знаходяться прямо на його вершині.

Ми прилетіли в містечко Енде і звідти на місцевому "бла-бла-карі", який рушає, коли назбирає людей, ми доїхали до гірського села Моні. Поспавши лише кілька годин, о першій ночі ми почали сходження на вулкан.

Була глуха ніч. Спочатку дорога вела вузькою стежкою між городами і хатами місцевих мешканців. Небо час від часу засвічувалося спалахами далекої блискавки. На ноги налипала земля, а єдиний налобний ліхтарик підло сідав. Мені здавалося, що він більше заважав, ніж допомагав, бо ледь світив.

Оскільки в Індонезії у нас не запрацював мобільний інтернет, то ми йшли, керуючись фотографією мапи з позначеним маршрутом, і з кожним поворотом намагалися вгадати, чи ми слідуємо ще за маршрутом чи вже ні. Це була ще та пригода. Час від часу з кущів чулися хрюкання чи вереск, що на перших секундах лякало нас, застаючи зненацька серед темної ночі. Але ми заспокоювалися, що це тварини селян, і вперто продовжували наш шлях.

Щоб перейнятися всією нашою ситуацією, то скажу, що думаю, що ми випадково не збилися зі стежки і вийшли на асфальтовану дорогу, яка вела до вулкана. Я не знаю, як ми вночі суто завдяки інтуїції та якому-не-якому здоровому глузду, вмінню зорієнтуватися на мапі змогли не звернути на іншу стежку, які іноді перетинали наш маршрут.

На вершині вулкану Келімуту є три озера, назви яких можна перекласти, як озеро Старих, озеро Молодих і Зачароване озеро. Але головна їхня унікальність — це те, що озера змінюють свій колір залежно від пори року, активності вулкану та складу мінералів, кислот і речовин, що виділяються назовні з надр Землі.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_6
hannaburlaka.com
Очікуємо на світанок на вершині Келімуту

Два озера розташовані з одного боку гори, третє — з іншого. Ми застали перші два насиченого бірюзового кольору, а інше — темно синього.

В Інтернеті зустрічаються фотографії, коли всі три озера різні — чорного, червоного, білого, коричневого чи зеленого або синього кольору. Це — магія природи!

Індонезія, острів Флорес, для блогів_7
hannaburlaka.com
Озеро Молодих найчастіше змінює колір. За 20 років воно змінювалося понад 10 разів
Індонезія, острів Флорес, для блогів_8
hannaburlaka.com
Озеро Старих — найбільш "живе" озеро з усіх. Навколо нього росли дерева та інші рослини, а над водою літали галасливі птахи. На відміну від нього, інші два озера наче "мертві"
Індонезія, острів Флорес, для блогів_9
hannaburlaka.com
Зачароване озеро знаходяться поруч з озером Молодих і під час нашого відвідування вони були однакового кольору

Келімуту — активний вулкан. Ми не могли зрозуміти, чому, але на вершині ми почали часто кашляти, а в повітрі відчувався запах сірки. Над бірюзовими озерами, що знаходяться поруч одне одного, навіть не літали птахи. Це ми помітили, коли підійшли до третього озера, що розташоване наче з іншого боку гори. Навколо нього ростуть дерева, чути співи птахів і видно, як вони літають над водоймою. Ймовірно, перші два озера виділяють сірку. Фактично вершина — це кратер вулкану, тому його активність зумовлює різні зміни у складі води і хімічні випари.

Індонезія, острів Флорес, для блогів_10
hannaburlaka.com

Келімуту — надзвичайно цікаве явище природи. Хотілося б ще колись побачити його, коли озера інших, незвичних яскравих, кольорів. Але цей процес не передбачити. Піднімаючись на вулкан, ти не знаєш наперед, що саме побачиш.

ЯК ПІДНЯТИСЯ НА ВУЛКАН КЕЛІМУТУ І СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУЄ

Похід на Келімуту починається з села Моні (Moni). До Моні можна дістатися або з Енде (Ende), або з Маумере (Maumere). Доїхати до Моні можна на місцевому автобусі, який ходить не часто і без розкладу, або на машині, яка діє як маршрутка — збирає 7 людей, всі скидаються за проїзд і їдуть.

До вулкана від села нам потрібно було пройти 10 км вгору. Зазвичай туристи наймають джипи, щоб здолати цей шлях. Але він взагалі не складний, якщо ви хоча би пару разів ходили в Карпати. Підйом займає в середньому до 3 годин. Ми прийшли швидше — орієнтовно за 2 години. Ціну тура ми навіть не дізнавалися, тому що підйом був настільки простий, що тур ми не розглядали.

Келімуту розташований у Національному парку. Вхід на вулкан коштує 150 тис. рупій (10 дол.). Потрібно мати з собою готівку. Термінал для оплати карткою у нашому випадку не працював, а готівки ми не мали, тому витратили кілька годин після походу, щоб поїхати вниз в село зняти гроші і заплатити.

В селі може не працювати банкомат (у нашому випадку, він не працював). Тому готівку зніміть заздалегідь. А ми її зняли в барі (ніби оплатили щось бару через термінал) за додаткову комісію, а вони дали нам готівку.

Більше про подорожі читайте тут: hannaburlaka.com

Залиште свій коментар

Вибір редакції