Справа Стерненка: російська рулетка чи чергові граблі Офісу Зеленського

Вирок колишньому лідеру одеського "Правого сектору" Сергію Стерненку та його соратнику Руслану Демчуку не на жарт збурив суспільство. Люди, які вийшли на багатотисячний мітинг біля Офісу президента ввечері, 23 лютого, вважають, що це вирок нереформованій суддівській системі. Про необхідність врешті почати реформувати прогнилі й корумповані суди кажуть і в "Слузі народу". Проте через неоднозначну постать самого Сергія Стерненка думки політиків розділилися. Одні кажуть, що правду треба шукати в тих же судах, а не з’ясовувати стосунки у соцмережах і на вулиці. Інші впевнені — це наступ проросійських сил на проукраїнських активістів, а кримінальна справа проти Стерненка шита білими нитками, бо суддя Віктор Попревич, який виносив вирок, є досить одіозним і скандальним. 

ТСН.ua розбирався, чи є у справі політичний підтекст та до яких наслідків це може призвести. 

Юридичний вимір 

Широкому загалу колишній лідер одеського "Правого сектору" Сергій Стерненко відомий за справою про перевищення меж самооборони, яке завершилося смертю людини. 

Влітку минулого року СБУ повідомило йому про підозру в умисному вбивстві та незаконному поводженні зі зброєю. Справа стосується нападу на Стерненка 2018 року, під час якого він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. В СБУ тоді повідомили: коли напад завершився і життю Стерненка більше нічого не загрожувало, він побіг за Кузнецовим, наздогнав і завдав кількох поранень, зокрема удару ножем у серце, який і призвів до смерті. Сам Стерненко наполягає, що це була самооборона (що також не заперечують у СБУ), а його захист, посилаючись на медичних експертів, зазначає, що пройти 99 метрів із пораненням серця людина могла.

Спочатку суд за цією справою відправив Стерненка під цілодобовий домашній арешт, потім пом’якшив до нічного домашнього арешту, а на початку цього року відпустив на поруки народного депутата від фракції "Голос" Романа Лозинського. 

Проте вирок Приморського суду Одеси цього вівторка, 23 лютого, стосується зовсім іншої справи про викрадення та розбій, яка розтягнулася на понад п’ять років, а 90% засідань не відбувалися через неявку потерпілого або прокурора. Йдеться про викрадення у квітні 2015 року депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. У вересні того ж року Сергія Стерненка, який на той момент був лідером одеського осередку "Правого сектору", і координатора "Правого сектору" в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали, згодом звільнивши під заставу. 

За показаннями самого Сергія Щербича, його викликали на зустріч, відвезли в невідомому напрямку з мішком на голові, били й вимагали відмовитися від депутатства. Щербич заявив, що серед своїх викрадачів, які були в масках, впізнав Стерненка та Демчука. Справу передали до суду ще 2016 року, але руху за нею не було аж до жовтня 2020 року, бо потерпілий не з’являвся на допити в судових засіданнях. 

У середу, 24 лютого, на брифінгу очільник Одеської прокуратури Сергій Костенко пояснив, що судові виклики, які направляли за місцем проживання Сергія Щербича, до нього не доходили, бо він змінив місце проживання. 

"У тому формулюванні обвинувачення, яке ми підтримали й доводили в суді, метою викрадення потерпілого Щербича було намагання змусити його до припинення громадської діяльності та складення депутатських повноважень. Під час цього відбулося викрадення майна, яке було при ньому: гроші, це 300 грн, сім-карти, дозвіл на зброю. Відповідно кваліфікація щодо майнового злочину, яким є 187 стаття ККУ, передбачає певні ознаки, щоб казати, що є цей склад злочину, пов’язаний із майновими втратами для потерпілого", — заявив Костенко. 

Чому громадськість збурив вирок суду? 

По-перше, суд звільнив Стерненка та Демчука від відповідальності через те, що сплив термін давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, визнавши винними у незаконному позбавленні волі, розбої та незаконному зберіганні зброї. А обвинувачення, за словами адвокатів Стерненка, ґрунтується на свідченнях лише однієї особи. Прокурори ж доводять, що зібрали достатньо доказів: протоколи огляду місця події, слідчого експерименту, впізнання осіб та предметів; трафіки телефонних з’єднань, що підтверджують спілкування та переміщення осіб, які фігурують у провадженні; висновки судово-медичних та балістичних експертиз, покази потерпілого тощо. 

По-друге, це політичний підтекст справи. Серед обґрунтувань вироку суддя Віктор Попревич сказав, що Стерненко негативно ставиться до партії потерпілого. Ймовірно, йдеться про партію мера Одеси Геннадія Труханова "Довіряй справам", членом якої є Сергій Щербич. Цікаво, що раніше він був членом проросійської партії "Родіна". Лідера цієї політсили Ігоря Маркова СБУ підозрює у фінансуванні незаконних збройних формувань на Донбасі. Сам Марков переховується в Росії і періодично з’являється на російських пропагандистських каналах. 

По-третє, неоднозначна постать самого судді. Ще 2009 року ЗМІ писали, що донецький суддя Віктор Попревич прикрасив свій маєток вартістю мінімум у $2 млн бюстами Леніна і Сталіна. За інформацією Центру протидії корупції, він "забув" задекларувати Mercedes і квартиру своєї дружини в окупованому Криму. 

Заступник гендиректора "Укроборонпрому" Мустафа Найєм написав у своєму Facebook, що у 2017 році, коли був нардепом, брав на поруки 23-річну виховательку, на яку хотіли повісити обвинувачення у справі дитячого табору "Вікторія", де під час пожежі загинули троє дітей. Віктор Попревич, за словами Найєма, той самий суддя, який, всупереч вимогам прокуратури, без повідомлення сторони звинувачення і адвокатів сімей загиблих у таємному режимі провів засідання суду і звільнив з-під варти директора табору, який безпосередньо відповідав за стан пожежної безпеки. 

Голова ГО "Громадський люстраційний комітет" Тетяна Козаченко сказала ТСН.ua, що Віктор Попревич подавався на конкурс до Верховного суду. Проте вибув, бо не з’явився на анонімне письмове тестування. Голова правління Фундації DEJURE, координатор Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков додає, адвокати-практики називають Попревича одним із найбільш одіозних суддів Донецька, ще коли він там працював. 

"Тепер він став вже одним із найбільш одіозних суддів Одеси. Давайте подивимося на факти. П’яних водіїв він відмазував, включаючи голову Одеського окружного суду Олега Глуханчука (у 2017 році Попревич закрив справу проти Глуханчука, якого поліцейські затримали за кермом у стані алкогольного сп’яніння. — Авт.). Відпустив під мізерну заставу директора дитячого табору "Вікторія", де згоріли діти. Виправдав одеського правоохоронця, який катував людей. Відпустив кримінального авторитета. Дві тисячі рішень взагалі не опублікував, всупереч закону, в держреєстрі. Рішення видавав російською мовою, що заборонено законом", — сказав ТСН.ua Михайло Жернаков. 

Політичний вимір

Ще у вівторок вдень, 23 лютого, прессекретарка Зеленського Юлія Мендель сказала, що президент не втручається у слідство у справі Сергія Стерненка. Також вона спростувала повідомлення у деяких ЗМІ, що після оголошення вироку Стерненко начебто зателефонував Зеленському. 

Тетяна Козаченко та Михайло Жернаков вважають, що вирок судді Віктора Попревича у справі Стерненка 23 лютого — це приклад вибіркового правосуддя з яскраво вираженим політичним підтекстом. Експерти нагадують, що декілька років до цього істерію навколо Сергія Стерненка підігрівали нині закриті проросійські канали та депутати від "ОПЗЖ" (зокрема, рішення суду 23 лютого коментував Ілля Кива).

Не можна стверджувати, що Сергій Стерненко — святий. До нього є багато запитань. Його постать досить неоднозначна. Та й у справі Сергія Щербича, за якою він 23 лютого отримав 7 років і 3 місяці в’язниці, його публічні заяви дуже різняться. Тому слід все ж дочекатися рішення апеляції. До цього Стерненко перебуватиме в Одеському слідчому ізоляторі. 

Ніхто не каже, що громадськість не має права вимагати справедливого суду, виходячи на мітинги. Перший у день вироку, 23 лютого, відбувся під Офісом президента. Протест зібрав понад 2 тис. осіб. Але без сутичок не обійшлося. Багато хто з учасників акції писав у соцмережах, що це були провокатори, які намагалися прорватися до Офісу президента, жбурляючи в силовиків фаєри та сніжки. Правоохоронців з опіками очей і незначними травмами ушпиталили. Активісти теж отримали травми. Тому під час наступної акції, яка запланована на суботу, 27 лютого, учасників закликають поводитися мирно і вчасно виявляти провокаторів. 

Давно підтримує Стерненка колишня в. о. очільниці МОЗ Уляна Супрун. Власне, 23 лютого вона їздила до Одеси на суд. Підтримують Стерненка і депутати від "Голосу" та колишні депутати від "Народного фронту". Проте дуже дивною є солідарність зі Стерненком, яку виявляють у фракції "ЄС", адже декілька років тому в своїх дописах у Facebook Сергій Стерненко не добирав слів на адресу Петра Порошенка. 

У провладній "Слузі народу" думки, як завжди, розділилися. Олександр Качура вважає, що питання щодо рішень судів у правовій державі вирішуються не в Facebook або на вулиці, а виключно в судах. 

Група 17 "слуг" (серед яких Микита Потураєв, Єгор Чернєв, Тетяна Циба та інші) оприлюднила заяву щодо ситуації навколо Стерненка. Нардепи вважають, що вирок Стерненкові після санкцій проти Медведчука — це  загроза розділення України на два радикальних ворожих табори. Також "слуги" закликають негайно провести судову реформу, перевести Стерненка у Київське СІЗО і вимагають публічного, прозорого судового процесу у всіх наступних інстанціях під головуванням суддів, які мають бездоганну репутацію в професійному колі та довіру громадськості. 

Заступник керівника фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко вважає, що реакція суспільства на вирок Стерненку — це недовіра людей до судів. Тому, за його словами,  Володимир Зеленський ініціював певні дії щодо судової реформи, які незабаром будуть представлені.  

Політичні наслідки

Очевидно, що необхідність справжньої судової реформи — це навіть не позавчорашній день. Це те, що не вдавалося жодному українському президентові. Це те, що з року в рік від нас вимагають міжнародні партнери. І, нарешті, це те, де ми не тільки не показуємо прогресу, а робимо відкат назад. 

У коментарі ТСН.ua керівник профільного комітету ВР з питань правової політики Андрій Костін каже, що зараз Комісія з питань правової реформи при президентові обговорює проєкт стратегії, яка буде дороговказом для подальшого розвитку системи правосуддя. 

"Вона включає і питання формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів, і питання реформування Вищої ради правосуддя, і реформування процесуального законодавства, і питання, пов’язані з розвитком альтернативних засобів розв’язання спорів. У цій же стратегії йдеться і про суд присяжних, і про концепцію розвитку мирових суддів. Тобто, залучення громадян до безпосереднього здійснення правосуддя, як одного з елементів народовладдя", — говорить Андрій Костін.

На запитання ТСН.ua про те, скільки часу знадобиться на здійснення судової реформи, очільник профільного комітету відповів, що для конкурсного набору нових суддів і завершення процедур, які були призупинені, щодо набору нових суддів, потрібно від одного до двох років. 

"Тоді, я впевнений, ми з вами побачимо вже якісно нові суди та суддів. Думаю, це одразу ж позначиться на довірі громадян до здійснення правосуддя", — вважає Андрій Костін.

Наступного тижня стратегія судової реформи буде публічно обговорюватися на рівні Комісії з питань правової реформи при президентові. Наступним кроком має стати указ президента про стратегію розвитку правосуддя на 2021-2023 рр. 

Щодо судової реформи та її необхідності, за словами політолога Володимира Фесенка, це було абсолютно очевидним і до справи Стерненка. Якщо говорити про політичні наслідки, Володимир Фесенко наголошує, що, по-перше, можна точно спрогнозувати нові протести. По-друге, в цій ситуації знову наступили на граблі. І Венедиктова, і в ОПУ не врахували, що, як би ми не ставилися до Стерненка, він дуже неоднозначний, але будь-який вирок у його справі стане міною і призведе до такої реакції суспільства. 

"Це просто неминуче. Тим паче, що це вже було. Тому будуть протести, і в ОПУ будуть вимушені на це якось реагувати й шукати якийсь вихід. Але ця історія, мені здається, може сплутати карти в подальших діях ОПУ. Можливо (тут можна гадати) прискорять якісь правові дії щодо Медведчука, щоб перекрити нинішню ситуацію. Можливо, як уже анонсували, введуть нові санкції проти когось. Але в чому ризик для ОПУ — окрім Медведчука з’являється нова проблемна ситуація — вулиця. До речі, дуже зараз популярною є гіпотеза, що це насправді хитра комбінація проросійських сил. Що вони спровокували цей вирок і таким чином нову кризу у відносинах між Зеленським і праворадикалами. Але це досить конспірологічна версія, особисто я в неї не вірю", — підсумовує для ТСН.ua Володимир Фесенко.