Справжня історія брендингу України у світі: феномен українського “Щедрика”

“Щедрик” - перший український хіт, який наспівують на кожному континенті. Вперше його заспівали за кордоном приблизно сто років тому капела Олександра Кошиця - це був приклад першої культурної дипломатії України, бо саме завдяки хору про Україну почали дізнаватися.

Справжній фанат “Щедрика” - колекціонер Анатолій Паладійчук. Він власник одної з перших платівок із записом його. Виконує відому на весь світ композицію капела Олександра Кошиця. “Цій платівці цього року сто років. Тільки вони зійшли з корабля, припливли до Америки, буквально на другий день почали наспівувати”, - розповідає чоловік.

Та перед тим, як хор зробив цей запис, йому довелося пройти дуже складний шлях.

КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ

1919 рік, незалежність України вкотре під загрозою, тож 1 січня Симон Петлюра наказує створити хор для закордонних гастролей. Із дипломатичною місією – показати усьому світу, що Україна існує.  

“Хор мав поїхати до Парижа. Фактично, країни антанти, які перемогли у війні, вирішували, імперії розпались, як тепер поділити кордони”, - зазначає засновниця інституту Леонтовича Тіна Пересулько.

Буквально за кілька тижнів відбирають співаків. Однак до Києва, де тоді був хор, підступають російські більшовики. Капела їде на гастролі фактично в режимі евакуації, спочатку до Камянець-Подільського.

“Подорож тривала 12 днів. Обстріли, холод. У них був такий випадок - потяг в'їхав у кучугуру, в сніг. Вагони розсипалися. Вони в Камянець приїхали на санях”, – переказує Анатолій Паладійчук. 

Виїхати з Києва змогли не всі хористи. Тому саме в Кам'янці добирають трупу. “В колишньому готелі “Бельв'ю” жила частина хористів, частина – жила на квартирах”, – додає Анатолій.

Тут і проходять прослуховування. За 40 днів капела на чолі з Олександром Кошицем вже з готовим репертуаром години на дві змогли вирушити до Європи.

З вокзалу починався тріумфальний політ “Щедрика”. Перша зупинка була у Празі.

“Кошиць писав – добре, шо до Праги ми приїхали вночі. Наприклад Кузьмин, пише кошиць у спогадах був в обмотках, пошарпаному козирку, без признаків білизни”, – розповідають знавці.

Загалом капела заспівала у 10 країнах Європи.

“В Берліні “Щедрика” назвали гашишем - таку він має наркотичну дію на публіку. Цей український гашиш – найсолодша з отрут, казала німецька професорка під час прем'єри щедрика в Берліні”, – переповідає Тіна Пересулько.

Водночас Україну роздирали по шматках сусідні країни. Тому хор повернутися додому не міг, власне це і було причиною – їхати далі до Америки.

“Тому що тут тривав терор. У січні 1921 року було розстріляно композитора Миколу Леонтовича. Єдиний співак, який повернувся – Петро Стеценко. У 1937 році його було репресовано у херсонській в'язниці”, – розповідає засновниця інституту Леонтовича.

В Америці капела виступає на одній з найвідоміших сцен світу – “Карнегі Хол”. Тоді активно донатить на українську армію. “Олександр Кошиць надсилав донати на українську армію особисто Симону Петлюрі”, – зазначає Пересулько.

5 років гастролей, близько 20 країн, 50 концертів, 3 тисячі рецензів. Капела і зокрема композиція “Щедрик” гучно заявили – Україна існує.

Приблизно за 10 років американський диригент українського походження Пітер Вільговський пише до нашого “Щедрика” англомовний текст. Це дало новий виток популярності “Щедрику”.

З часом музика Миколи Леонтовича починає звучати в кіно і навіть з прилавків сувенірної продукції.

СЬОГОДЕННЯ ЩЕДРИКА

Всесвітнє турне “Щедрика“ вже кілька років досліджує історикиня Тіна Пересунько. За першою освітою вона маркетолог, саме це і допомогло їй усвідомити – прем’єра “Щедрика” за кордоном сто років тому – це історія брендингу України у світі. Тоді завдяки хору скрізь лунали слова – український і майоріли синьо-жовті афіші.

“Сто років тому є цитата Кошиця, де він згадує, шо в Женеві я на власні очі бачив наші афіші вздовж і поперек розмальовані російською лайкою по матері. Матюками російськими. Чого вони були розмальовані матюками? Бо на цій афіші був наш тризуб і в синьо-жовтих кольорах”, – розповідає історикиня.

Попри це, мета була досягнута – проУукраїну заговорили.

Дослідниця каже, зараз черговий виток популярності “Щедрика”. І саме зараз, за сто років після того, як “Щедрика” вперше виконали в “Карнегі хол”, він вкотре там залунав, у виконанні хору “Щедрик” Маріанни Сабліної.

ПСИХОЛОГІЯ "ЩЕДРИКА"

То в чому ж феномен популярності саме "Щедрика"?

По-перше, приємні асоціації. “У нас “Щедрик” асоціюється із Різдвом, новорічними святам”, – пояснює психотерапевтка Аліна Сальнікова.

По-друге, нескладна, повторювана мелодія. “Для мозку важливо впізнати і впіймати логіку в мелодії. Тоді у нас в певних відділах мозку викидаються ендорфіни. Ти молодець, ти вгадав”, - додає психотерапевтка.

Третій психологічний фактор – “Щедрик” дає відчуття єдності у людей. 

“В них синхронізуються ритми: серцебиття, дихання, тонусу судин. Тоді люди відчувають – вони не одні, вони разом. І “Щедрик також викликає це єднання”, – переконує фахівчиня.

Читайте також:

Збиває з “Ігли” вже не першу ракету: 20-річний боєць піклується і через осколки

Канонади в Оріхові майже не стихають, але там залишаються люди, щоб допомагати військовим

В найнебезпечнішому районі Херсона мешканці ходять по воду під обстрілами і вивішують прапори назло ворогам