Істерика у дитини: що робити? 10 порад

Плач, крик, катання підлогою та розмахування ногами та руками – так найчастіше проявляються дитячі капризи. Іноді такий стан доходить до того, що діти кусаються, б'ються головою об стіну і можуть навіть заподіяти шкоди собі чи іншим. Вгамувати малюка у цю мить – справа не з легких. Єдине, що вас має втішити, – істерики періодично трапляються майже у всіх дошкільнят.

Психологи кажуть, що в момент істерики діти вас не чують, тому щось доводити чи пояснювати дитині – марно. Інколи малюк свідомо використовує істерику, щоб домогтися свого. І в цьому теж немає нічого жахливого – це вікова особливість дитячої психіки. Але тим більш важливо, щоб мама і тато вчинили у цій ситуації мудро і зважено. Інакше істерики у чада відбуватимуться знов і знов.

Що ж робити батькам і дорослим, читайте далі.

1. Якщо малюк влаштував істерику для досягнення бажаного – не поступайтесь. Виконуючи дитячі бажання, дорослі закріплюють таку форму поведінки.

Дитина буде і далі застосовувати істерику для досягнення бажаного. Якщо ви почнете ігнорувати такі моменти, малюк заспокоїться і зрозуміє, що це не привертає бажаної уваги та в майбутньому не варто на це витрачати сили.

2. Будьте поруч. Який би  привабливий вигляд не мала б ідея просто вийти з кімнати, коли дитина у стані істерики, не робіть цього. Малюк у цій ситуації не зробить правильних висновків (занадто малий). А от відчути себе покинутим та самотнім – зможе. Малюк може злякатись і йому важливо знати, що ви поруч.

3. Якщо ж у дитини зараз вікова криза і капризи виникають часто, то намагайтеся не допускати провокувальних ситуацій. Дорослим слід уникати прямих вказівок, наприклад: «Одягайся, ми йдемо гуляти!» Необхідно створити для малюка ілюзію вибору: «Хочеш погуляти в парку або у дворі?», «Ми йдемо на гірку або в пісочницю?»

4. Навіть малі діти налаштовані стати більш незалежними, тому пропонуйте вибір, коли є можливість. Ніхто ж не любить, коли йому постійно вказують, що робити. Запропонуйте на вибір кукурудзу або моркву, а не командуйте «Їж кукурудзу!». Це дасть дитині певне відчуття контролю.

5. Спробуйте перемкнути увагу дитини на щось цікаве. Це може бути іграшка, пейзаж чи книжка. Дитина таким чином зможе побачити, що свою енергію можна витрачати на інші заняття. Але якщо істерика вже почалась, цей спосіб навряд буде дієвим.

6. Заздалегідь готуйте дитину до змін у житті. Це необхідно, наприклад, під час вступу дитини до дитячого садка. Малюк повинен знати до дрібниць, що на нього чекає в перший день і як потрібно поводитися.

7. Давайте дитині достатньо позитивної уваги. Візьміть за звичку відзначати хорошу поведінку дитини. Заохочуйте малюка похвалою і увагою до нього.

8. Дайте можливість дитині перепросити. Малюк найчастіше після істерики починає розуміти, що не мав рацію. Якщо дорослі будуть продовжувати тиснути, ні до чого хорошого це не приведе. Покарання має бути чисто символічним. Дитина повинна сама розуміти, що здійснила неправильний вчинок, а ви готові прийняти її вибачення. Це допоможе рухатися далі, попри те, що сталась така неприємність.

9. «Заговоріть зуби» дитині. Визначивши, що злість і обурення малюка може перерости в істерику, починайте говорити з ним... Говоріть про що завгодно, тільки не давайте отямитися. Буде ліпше, якщо інформація буде пізнавальною або розважальною, і дитина мимоволі зацікавиться описаними подіями.

10. Придумайте ліки від поганого настрою. Нехай це будуть якісь улюблені для дитини солодощі, які недоступні щодня. Яскраве драже, родзинки в шоколаді, «морські камінці» або ж фігурні мармеладки. Такі «ліки» навчать дитину контролювати свої емоції. Коли чадо вередує – запропонуйте «ліки». Головне: дитина повинна знати: якщо ці ліки не подіють – вона більше їх не отримає.

Будь-яку проблему можна уникнути, якщо вчасно провести профілактичні заходи. Коли ставите заборони дитині, то обов'язково аргументуйте їх. Наповніть ваше родинне спілкування яскравими враженнями, добротою та взаємодопомогою. Робіть все, щоб дитина відчувала вашу любов.

Читайте також: Мама сказала "ні": 12 батьківських заборон, які можуть зіпсувати життя