Дитина боїться темряви: що робити батькам

Звідки береться страх темряви?

Страх темряви з'являється зазвичай у тих дітей, які відчувають себе нещасними в своїй сім'ї: сварки, крики і лайка не сприяють тому, щоб дитина почувалася впевнено. Він живе в постійному очікуванні нового скандалу, відчуває стрес, і пережиті негативні емоції ще більше посилюються, коли дитина потрапляє в темне приміщення.

Дуже часто страх буває у молодших дітей у сім'ї, яких лякають старші брати чи сестри. Вони спеціально розповідають їм всілякі страшилки про темні кімнати, можуть заради забави закрити їх у ванній і вимкнути світло. І дитина, яка раніше не боялася темряви, починає її боятися.

Не останню роль відіграють всілякі комп'ютерні страшилки, які діти обожнюють. А ще вони можуть нишком дивитися дорослі фільми жахів, поки в будинку немає батьків.

Не можна навмисно вселяти дітям, що якщо вони не будуть слухатися, то прийде Баба-яга (будь-негативний персонаж мультиків і казок) і забере їх до себе в темний ліс, і так далі. Згадка про всіляких страшних для дитини персонажів може, звичайно, допомогти в окремих ситуаціях, наприклад, змусить доїсти суп або підмести підлогу, але загалом завдасть величезної шкоди. Адже дитина буде їх боятися завжди, особливо в темних приміщеннях, де так легко причаїтися всякій нечисті.

В результаті дитина починає плакати, коли її укладають спати, вона боїться залишатися самою в кімнаті і просить батьків не вимикати світло і не йти. Це помітно нервує тат і мам, які по-різному реагують на такі прохання. Гірше всього, якщо з роздратуванням або погрозами: "Якщо зараз же не заснеш, завтра не підеш в гості!" Що ж потрібно робити, щоб вилікувати дитину від страху темряви?

Як перемогти страх?

Насамперед потрібно припинити у будинку всілякі розмови про різних страшних істот, які можуть прийти і покарати дитину. Заборонити старшим дітям дражнити молодших. В будинку потрібна спокійна доброзичлива атмосфера, жодних сварок, загроз і жорстоких покарань.

Якщо дитина просить не вимикати на ніч світло, можна погодитися залишати нічник. Такий світ не б'є в очі, не нервує, але дозволяє дитині розслабитися і почуватися в безпеці.

Якщо дитина просить маму не залишати її саму в темряві, бо "в кутку хтось сидить", мамі слід довести дитині, що там нікого немає і всякі страшилки – це лише її уява. Як це зробити? Потрібно сісти поруч з дитиною, разом оглянути кімнату: де саме стоїть стіл, що лежить на дивані, який вазон стоїть на підвіконні. Потім вимкнути світло і разом подивитися навколо. Якщо дитина знову почне говорити, що десь поруч "сидить хтось величезний", потрібно одразу ж увімкнути світло і показати, що "цей величезний" – всього лише шафа. А зловісний свист Баби-яги – це вітер за вікном. І ніхто не сидить на стелі – це висить люстра. Коли дитина зрозуміє, що всі страшні предмети в темряві насправді – знайомі їй меблі та речі, то вона інакше буде сприймати обриси предметів в темряві.

Якщо у дитини є улюблені іграшки, варто покласти їх поруч з ліжечком і пояснити: "Тепер ти не сам, а зі своїм ведмедиком (зайцем, лялькою). Твій друг буде охороняти тебе і оберігатиме твій сон". Це додасть дитині сміливості і заспокоїть.

Головні помилки батьків у боротьбі з дитячими страхами

Часто батьки сварять дитину за її страхи, а ще за те, що вона приходить вночі до їхньої кімнати, тому що їй страшно. Дитина від цього не перестане боятися, але до остраху страху додасться ще й страх батьківського гніву.

Ще гірше, якщо батьки вирішили, що "клин клином вибивається" і не дозволяють дитині вмикати вночі нічник або вимагають, щоб віона першою заходила в темну кімнату. А як покарання за будь-яку помилку відправляють дитину до темної комори. Такий "гарт" від страху нічого не принесе дитині, крім чергового стресу, і вона стане ставитися до батьків, як до ворогів-катів.

Категорично не можна висміювати страх дитини: "Ну що ти як маленький!" або "Подивіться, це ж не хлопчик, а дурна дівчинка!" Дитина образиться, перестане з вами ділитися своїми відчуттями і буде страждати мовчки, що набагато гірше для її нервової системи.

Немає сенсу повторювати: "Нема чого там боятися! Не вигадуй!". Потрібно поставитися до дитячого страху з розумінням. Не варто акцентувати на ньому увагу, але і не варто відмахуватися від нього, а зробити так, щоб дитині було максимально комфортно і не страшно спати в окремій кімнаті.

Вечір при свічках – це чудово!

Щоб дитина панічно не боялася темряви, можна іноді збиратися всією сім'єю в кімнаті, вимикати світло, запалювати свічки і в спокійних романтичних умовах слухати приємну музику, розмовляти про щось хороше, мріяти про швидку відпустку, будувати спільні плани. Тоді у дитини темрява вже не буде асоціюватися з чимось зловісним і страшним. А укладаючи дитину спати, мамі необхідно посидіти з нею, розповісти добру казку і піти тільки після того, як дитина заснула.

Юлія Мельничук

Читайте також: Що робити батькам, якщо дитина потрапила в погану компанію?