Як почуватися менш самотніми: рятує не лише спілкування

У сучасному світі ми постійно перебуваємо на зв’язку. Повідомлення, соціальні мережі, відеодзвінки та нескінченний потік інформації створюють ілюзію постійної присутності інших людей поруч. Проте парадокс полягає у тому, що самотність сьогодні стала однією з найсерйозніших проблем психічного здоров’я, про це розповіло видання New York Post.

Особливо гостро її переживають представники покоління зумерів і чоловіки-міленіали. Дедалі частіше звучить ідея справжньої епідемії самотності, яка охоплює дорослих людей у різних країнах світу. На цьому тлі результати нового норвезького дослідження можуть здатися несподіваними. Виявляється, щоб почуватися менш самотнім, іноді потрібно не шукати людей, а навпаки — побути наодинці.

Природа працює краще, ніж здається

Про користь перебування на природі науковці говорять уже давно. Час на свіжому повітрі допомагає знижувати рівень стресу та тривожності, покращує настрій, сприяє фізичній активності, підвищує концентрацію уваги, навіть позитивно впливає на якість сну. Але тепер до цього списку можна додати ще один важливий бонус — зменшення відчуття самотності.

Дослідження охопило 2544 учасників віком від 18 років. У центрі уваги опинилося найбільше озеро Норвегії — Мйоса. Учасників опитування запитували не лише про те, які активності вони практикують біля водойми, а й про те, як часто вони там бувають.

Після цього аналізували два різні типи самотності: нестачу близьких, довірливих стосунків та відчуття відокремленості від більшої соціальної групи.

Секрет не у спілкуванні

Результати виявилися доволі неочікуваними. Люди, які частіше проводили час біля озера, дійсно почувалися менш самотніми. Проте ключову роль відігравало не спілкування з іншими людьми. Навпаки, найпозитивніший ефект спостерігався саме тоді, коли люди перебували на природі наодинці. Прогулянка берегом озера на самоті впливала на зниження відчуття соціальної ізоляції, ніж участь у групових активностях.

Науковці пояснюють це особливим емоційним зв’язком із природою та конкретним місцем. Регулярне перебування біля водойми формувало відчуття приналежності та внутрішньої близькості до навколишнього середовища. Іншими словами, людина починала почуватися частиною чогось більшого.

Іноді корисно побути наодинці

У суспільстві існує думка, що самотність і усамітнення — одне й те саме. Однак психологи наголошують, що між цими поняттями є суттєва різниця. Самотність — це болісне відчуття нестачі зв’язку з іншими, а усамітнення ж може бути свідомим вибором і джерелом відновлення.

Саме тому дослідники вважають, що перебування наодинці у природному середовищі створює необхідний ментальний простір. Людина менше відволікається на зовнішні подразники та може глибше взаємодіяти з навколишнім світом.

Щоправда, вчені наголошують, що важливо дотримуватися балансу. Як надмірна ізоляція, так і повна відсутність часу для себе можуть негативно впливати на психологічний стан.

Хороша новина полягає й у тому, що для покращення самопочуття зовсім не обов’язково жити біля мальовничого озера. Навіть прогулянки лісом або перебування серед природи можуть значно зменшувати відчуття самотності.

Особливо помітний цей ефект для мешканців великих міст. Постійний шум, натовп, перевантаженість інформацією та щільна забудова часто створюють відчуття перенасичення соціальними контактами, але не справжньої близькості. Саме тому природне середовище стає своєрідною психологічною паузою.

Покоління, яке майже не буває надворі

Найцікавіше, що найбільше від самотності страждають саме ті, хто найрідше контактує з природою. Представники покоління зумерів проводять значно менше часу на свіжому повітрі, ніж покоління X у тому ж віці.

Причини знайомі багатьом: погана погода, брак часу, навчання, робота, навіть небажання гуляти наодинці. Однак саме ця звичка може позбавляти молодь одного з найпростіших інструментів підтримки психічного здоров’я. Адже іноді достатньо зовсім небагато.

Лише 15 хвилин на свіжому повітрі допомагають покращити психоемоційний стан та сприяють виробленню вітаміну D завдяки впливу сонячного світла. Достатньо вийти до найближчого парку, пройтися знайомою алеєю чи просто сісти на лавку серед дерев і на кілька хвилин відкласти телефон.