Робоча група Богатирьової переписала мовний закон

Група з доопрацювання мовного закону, яку очолила віце-прем'єр-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова, вчора, 29 серпня, схвалила його новий варіант.

Про це повідомляє "Комерсант-Україна".

Члени групи вирішили змінити назву документа і назвали його "Про порядок застосування мов в Україні". Як зазначив один з учасників вчорашнього засідання, мета перейменування - "знизити статус документа".

"Початкова назва була дуже претензійною. Слід пам'ятати, що основи державної політики відображені в Конституції", - пояснив він.

Законопроект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання державної мови є обов'язковим у діловодстві і судочинстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. В області інформації та ЗМІ документ встановлює 75-процентну квоту мовлення (зараз - 25%) українською мовою від загального добового ефіру. Трансляція програм і фільмів іншими мовами має супроводжуватися обов'язковим українським дублюванням або субтитруванням.

Положення документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише передбачають заходи щодо їх захисту в разі, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв такої мови. При цьому остаточне рішення щодо підтримки та захисту цих мов пропонується закріпити за Верховною радою.

Як повідомила член робочої групи, радник президента Ганна Герман, за запропонований варіант законопроекту вчора проголосувала переважна більшість учасників групи.

"Для підтримки мов нацменшин є інші пропозиції. Наприклад, для Кримської автономії запропоновано окремо розглянути заходи щодо захисту кримсько-татарської мови та внести їх як окремий пункт до законопроекту", - повідомила Ганна Герман.

Противники законопроекту стверджують, що він не здатен забезпечити використання мов національних меншин в Україні. Серед тих членів групи, яких не влаштовують положення законопроекту, і директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов. Він вважає, що запропонований документ "звужує можливості використання регіональних мов і порушує права громадян".

"В окремих регіонах російська зможе використовуватися як регіональна разом із державною, незважаючи на квоту в 30%. Однак це обмеження робить неможливим використання інших регіональних мов. До того ж процедурно домогтися цього стає дуже складно - збір підписів, звернення до місцевих рад", - зазначив Корнілов.