Гравець "Металіста": ми – тхори. Братимемо "Спортинг" кмітливістю і хитрістю

Захисник харківського "Металіста" Сергій Пшеничних поділився настроєм перед першим матчем у чвертьфіналі Ліги Європи проти португальського "Спортинга".

- У команді багато латиноамериканців, які, здається, готові за будь-якого рахунку насолоджуватися самою грою, а вже потім думають про результат. На твій погляд, "Металісту" це не заважає?
- Абсолютно. Наш вихід в 1/4 Ліги Європи показує, що результат для всіх в колективі має значення. А що до манери гри, то заради такого футболу вболівальник і йде на стадіон. Заповнені трибуни нашої арени говорять багато про що.

- В 1/4 ЛЄ "Металіст" чекає лісабонський "Спортинг". Задоволений таким жеребом?
- З одного боку, добре, що в турнірі вже не залишилося команд з Манчестера, зустрітися з якими навряд чи хто хотів. Але, з іншого боку, одну з них - "Сіті" - за бортом залишив саме "Спортинг".

Це говорить про його силу. Втім, жереб міг вибрати нам і гірший варіант. А з лісабонцями грати можна. Шанси пройти до півфіналу є. Добре, що перша гра - в Португалії.

- Гравців "Спортинга" називають левами. А з ким би ти порівняв футболістів "Металіста"?
- У нас клубний талісман тхір. Так що - ми тхори. А тхір - така тваринка, що своє бере не силою, а розумом, спритністю, кмітливістю і хитрістю.

- Чимось "Спортинг" схожий на обіграний в 1/8 "Олімпіакос"?
- "Олімпіакос" мені дуже сподобався потужністю і дисципліною в обороні. Але впевнений: "Спортинг" не буде слабим за греків.

- Зізнайся, Девічу, який не реалізував пенальті у Піреї, після гри в роздягальні дісталося?
- А навіщо, адже саме він у підсумку став автором переможного гола. Підсумковий результат все окрасив. Сам Марко жартував, мовляв, все ж завершилося так, як треба.

- Нинішній "Металіст" - божевільний інтернаціонал. Чи складно почуватися своїм у такому колективі?
- Абсолютно не складно. Всі наші легіонери - нормальні хлопці. Не позбавлені почуття гумору, вміють здорово відволікатися від напруженого графіка матчів.

Переключаються вони швидко, цим затягують з собою і допомагають налаштуватися на наступну гру. Заводіями у них, як правило, виступають то Бланко, то Торрес. Може почудити і Торсільері, який відповідає за музичну колонку, яка супроводжує нас всюди.

- Латиноамериканці називають один одного переважно на прізвиська. Крістальдо - Чуррі, Бланко - Чакі. Мабуть, і іншим гравцям вони їх придумали?
- Мене, наприклад, частенько називають ім'ям, чимось схожим на "Піші". Точно я сказати не можу, оскільки вимова у них досить-таки своєрідна.