Макрон опинився за крок від небезпеки: хто стоїть за вибухами в Дамаску
У центрі уваги слідства — соратники Башара Асада, які перебувають у Росії.
Еммануель Макрон / © Associated Press
Сирійські правоохоронці перевіряють версію про причетність представників колишнього режиму Башара Асада, які перебувають у Росії, до вибухів у Дамаску під час візиту президента Франції Емманюеля Макрона.
Про це пише The National.
За їхньою інформацією, слідчі розглядають можливу причетність до фінансування атаки двоюрідного брата Башара Асада — Рамі Махлуфа, який свого часу був одним із найвпливовіших сирійських бізнесменів.
2025 року Махлуф, перебуваючи за межами Сирії, заявляв про намір створити алавітське ополчення чисельністю до 150 тисяч осіб для боротьби з новою владою.
За словами співрозмовника видання, організатори нібито не ставили за мету масові жертви.
«Їм не треба було вбивати людей, а треба було підійти досить близько до Макрона та продемонструвати, що в Сирії неспокійно», — повідомило джерело.
За версією слідства, до цієї атаки може бути причетна та сама група, яка організувала вибух біля Палацу правосуддя в Дамаску. Тоді загинули десятеро людей, більшість із яких були юристами.
Після завершення візиту французького президента сирійські силовики затримали щонайменше 30 осіб, серед яких є колишні представники режиму Башара Асада.
Міністр внутрішніх справ Сирії Анас Хаттаб заявив, що правоохоронці вже встановили осередок, який, за версією слідства, стоїть за серією терактів.
«Осередок, відповідальний за терористичні вибухи, спрямовані проти Дамаска, тепер перебуває в наших руках», — повідомив він.
Якщо причетність представників колишнього режиму Асада, які перебувають у Росії, буде доведена, офіційний Дамаск може звернутися до Москви з вимогою припинити їхню політичну діяльність.
Нагадаємо, 7 липня у Дамаску поблизу готелю, де мав зупинитися президент Франції Еммануель Макрон, пролунали вибухи. Вибухові пристрої розірвалися неподалік, після чого здійнялися дим і вогонь. Макрон став першим лідером ЄС, який відвідав Сирію після падіння режиму Башара Асада.