Алгоритм порятунку: як діяти, якщо ви та ваше майно постраждали від обстрілу

“Я прокинулася від сильного удару в голову. Потім вже зрозуміла, що на мене впала ваза. Тоді мені здалося, що я помираю,” – ось так згадує найстрашнішу ніч свого життя Юлія Гура, мешканка одного з будинків столиці, який постраждав під час ракетної атаки.

Це сталося на світанку 15 березня 2022 року. Тоді Київ опинився під масованим обстрілом. У різних районах столиці зафіксували кілька пошкоджених обʼєктів. Будинок Юлії на вулиці Чорнобильській був серед них. Ракета впала просто перед підʼїздом. Тому перше, що відчули мешканці, – це потужну ударну хвилю. А згодом всі шістнадцять поверхів спалахнули, немов сірник.

“Звичайно, спочатку я не зрозуміла, що відбулося. Потім я почула крик мами із сусідньої кімнати. Але вийти до неї я не могла, бо двері перекосило від ударної хвилі, – згадує жінка жахливі подробиці тієї ночі. – Окрім мене і мами, у квартирі ще була моя сестра з чоловіком і сином. Вони допомогли мені вибратися з кімнати. У квартирі було багато диму. Ми якось швидко одяглися і перейшли до кімнати, в якій було найменше диму. Зачинили двері, обклали їх одягом, ковдрами, щоб захиститися від задимлення. Я відчинила вікно і побачила, що навколо будинку вже багато рятувальників. Вони ставили драбини до вікон, витягали людей. А ми ж на 11-му поверсі! Тому нас знімали вже останніми. Слава Богу, що всі живі”.

Від 24 лютого сигнал повітряної тривоги став частиною нашого життя. Щодня ворог обстрілює українські міста, села, мирні житлові квартали, школи, лікарні, заклади культури та церкви. І найбільше від цих атак страждають цивільні люди. Більшість із них губляться і не знають, як діяти. Ось алгоритм дій, якщо ваш будинок став обʼєктом ворожої атаки і ви опинилися всередині будівлі, постраждали самі або пошкоджене ваше майно.

Перше, про що варто памʼятати – обовʼязково дочекайтеся на рятувальників. Бо пересуватися зруйнованим будинком може бути вкрай небезпечно. До того ж, дуже часто обстріли будинків супроводжуються масштабними пожежами.

“Шість хвилин. А потім смерть. Саме стільки часу є у людини в задимленому приміщенні, – попереджає пожежник з багаторічним досвідом Валентин Дробот. – В паніці ми всі здатні наробити купу помилок. Наприклад, вибігти у задимлений підʼїзд в надії, що нам вистачить повітря, аби дістатися вулиці. Але інколи краще знайти найбільш безпечне місце, зробити щось типу респіратора, намочивши якусь хустку водою, і вже там чекати на допомогу пожежників. Якщо води під рукою немає, то можна використати і власну сечу”.

За спостереженнями вогнеборця, зараз українці вже забули про тривожні валізки, які досі надзвичайно актуальні. Про них багато говорили на початку війни. І більшість людей дослухалися до цих порад. Сьогодні ж рятувальники, які приїздять на місця руйнувань після обстрілів, бачать біля будинків напівроздягнених мешканців. У стані шоку люди вибігають на вулицю без нічого. А потім рвуться до своїх напівзруйнованих квартир, щоб взяти хоч якісь необхідні речі.

Тому все ж варто приготувати сумку з питною водою та їжею на добу. Покласти до неї ліхтарик, зарядний пристрій, документи, аптечку, ключі від квартири та машини, цінні речі тощо. Поставте її біля виходу з квартири. І щойно пролунає сигнал тривоги – рушайте до найближчого укриття.

“Все-таки дуже багато наших людей ігнорують сигнал тривоги. І це основна проблема,” – говорить заступник начальника спеціалізованого рятувального загону ДСНС України Артур Моркотенко.

Саме це, на його думку, і стає причиною багатьох смертей під завалами. Сам Артур брав участь у порятунку людей під завалами не лише в Києві. Разом зі своїми хлопцями він діставав потерпілих після ракетного обстрілу Вінниці, Кременчука, шукав тіла загиблих у зруйнованій росіянами Бородянці. Тому підвал багатоповерхівки, переконаний рятувальник, – не місце для схованки. Треба шукати захисту у спеціалізованих бомбосховищах або метро.

“Якщо ракета влучила просто в будинок, і людина зрозуміла, що опинилася під завалом, то я, як це не банально звучить, все ж таки б радив намагатися зберігати спокій. Бо сили – це основне, що потрібно потерпілому, доки його знайдуть, – каже рятувальник. – Тому треба заспокоїтися і прислухатися до свого тіла. Чи всі кінцівки відчуваються? Чи немає десь тепла? Бо це означає кровотечу”.

А ще рятувальник не радить сильно пручатися і намагатися звільнитися. Кожен невірний рух може призвести до повторного обвалу конструкцій. Під час аварійних робіт рятувальники оголошують так звану хвилину тиші. Вимикається вся техніка. Люди навколо замовкають. Якщо потерпілий під завалом чує ці зміни, то саме в цей момент повинен максимально голосно кричати.

“Коли ми дістаємося до людини під завалом, перше, що я питаю – які її відчуття? Тому що від цього залежить і спосіб порятунку, і готовність медиків, які так само мають бути в курсі про ушкодження. Забита голова, зламана нога? Це все ми намагаємося зʼясувати одразу, щоб розробити найбільш ефективний алгоритм порятунку”, – розповідає Артур.

Якщо під час атаки ви все ж залишилися вдома та скористалися правилом двох стін, тримайте тривожну валізку з документами та всім необхідним поруч із собою.

“До переліку документів, які ви маєте скласти до тривожної валізки, обовʼязково покладіть документи на ваше майно, технічний паспорт. А ще краще зробіть кілька копій цих документів”, – радить депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова.

Оскільки Київ від початку війни є основною мішенню масованих ракетних обстрілів та дронових атак, Ксенія отримує чисельні запити від громадян, майно яких постраждало. Тому радить дотримуватися вже перевіреного місяцями війни алгоритму дій.

“Якщо представники ДСНС та поліції вже зафіксували пошкодження вашого будинку чи автівки та видали копію акту, то ви повинні самостійно зробити фотофіксацію всього пошкодженого майна. Зробіть це досить детально, з кількох ракурсів. Якщо у ЗМІ вийшли матеріали, в яких розповідається про ракетну атаку вашого будинку, то збережіть і їх. Вони не будуть зайвими. Цінними можуть бути й письмові свідчення сусідів, якщо вони стали свідками руйнування. Я раджу збирати якомога більше доказів”, – продовжує Ксенія.

Далі можна самостійно зробити опис всього пошкодженого майна. З цим переліком треба звернутися до місцевих органів виконавчої влади або подати заявку на відшкодування на порталі Дія. Звичайно, треба розуміти, що гроші на відшкодування не надійдуть завтра. На це потрібен певний час.

“Люди, які втратили житло, мають звернутися до своїх районних центрів соціального захисту, – наголошує Ксенія. – Там їм запропонують варіанти житла, забезпечать продуктовим набором, необхідним одягом. Тому раджу не чекати, поки станеться біда, а дізнатися контакти та місцезнаходження вашого центру соціального захисту вже зараз”.