Російські еліти вже говорять про паузу у війні: що відбувається всередині РФ – WSJ

У російському істеблішменті почали публічно говорити про можливість припинення війни проти України, навіть якщо Москва не досягла заявлених цілей. Причина — війна зайшла у глухий кут, а її продовження дедалі більше б’є по самій Росії.

Про це пише видання NV з посиланням на The Wall Street Journal.

За даними видання, сумніви щодо подальшого курсу з’являються не лише серед бізнес-еліти чи відносно ліберальних представників російського істеблішменту. Про проблеми почали говорити навіть прихильники кремлівської ідеології.

Зокрема, колишній український нардеп-колаборант Олег Царьов, який утік до Росії 2014 року, визнав, що російська пропаганда створила небезпечну ілюзію про «неминучу перемогу» в Україні. За його словами, у цю картину повірили не лише пересічні росіяни, а й сама влада РФ.

Колишній кремлівський чиновник і пропагандист Олексій Чадаєв також заявив, що продовження війни нинішнім курсом веде Росію не до перемоги, а до «повної поразки». Він закликав до «перерви», щоб Москва могла перегрупуватися перед наступним етапом.

Ще один показовий сигнал — стаття директора Центру комплексних європейських та міжнародних досліджень при московській Вищій школі економіки Василя Кашина. Він визнав, що Україна, ймовірно, залишиться антиросійською та прозахідною державою, а плани Кремля встановити у Києві «дружній режим» є нереалістичними.

Кашин також попередив, що навіть усунення президента Володимира Зеленського та українського військового керівництва не дасть Москві бажаного результату. На його думку, до влади в Україні може прийти ще більш активне й радикальне покоління лідерів. Саме тому він виступає за «замороження» війни.

Водночас WSJ зазначає, що такі настрої не означають єдності в російській верхівці. Частина кремлівських кіл, навпаки, виступає за жорсткіший сценарій — зокрема ескалацію проти країн Балтії або навіть застосування ядерної зброї проти України.

Директор Берлінського центру Карнегі Олександр Габуєв вважає, що дискусія всередині російської еліти поступово стає помітнішою, але поки незрозуміло, чи сам Путін усвідомлює глухий кут, у який зайшла війна.

«Дискусія еліти з цього приводу починає нормалізуватися, з усіма застереженнями щодо лояльності. Але чи усвідомлює Путін, що він у глухому куті, і що війна тепер приносить дедалі менше користі? Цього ми не знаємо. Ніщо не вказує на те, що він змінив свою думку», — сказав Габуєв.

Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що Путін навряд чи дослухається до таких аргументів, оскільки війна стала основою існування нинішнього російського режиму.

«Війна — це спосіб життя цього режиму. Це як їзда на велосипеді: якщо вони зупиняться, вони впадуть», — зазначив Клімкін.

Аналітики також звертають увагу на наслідки українських далекобійних ударів по території РФ. Вони вже створюють для Москви проблеми, однак може знадобитися час, щоб ці удари суттєво вплинули на настрої в російському суспільстві та рішення Кремля.

Попри появу таких дискусій російський режим поки залишається достатньо згуртованим навколо продовження війни, зазначає заступник міністра оборони Німеччини Нільс Шмід.

У Росії заговорили про завершення війни: що цьому передувало

У Росії дедалі частіше з’являються ознаки внутрішньої дискусії про те, чи варто завершувати війну проти України навіть без досягнення цілей, які Кремль заявляв на початку вторгнення. Водночас Володимир Путін публічно не демонструє готовності змінювати свою позицію.

На тлі цих дискусій Reuters писало, що російська економіка стрімко сповільнюється під тиском санкцій і зростання витрат на війну. Експерти попереджають: Кремль опинився перед складним вибором між ризиком рецесії та необхідністю скорочувати фінансування бойових дій проти України.

Раніше в Інституті вивчення війни також зазначали, що російський фінансовий блок попереджає Путіна про руйнівний вплив військових витрат на економіку. За оцінкою ISW, чиновники пропонують скоротити ці видатки, однак російський диктатор ігнорує такі сигнали й вимагає шукати додаткові кошти в цивільних секторах.

Дефіцит російського бюджету вже перевищив річний план, однак Кремль продовжує фінансувати війну. Аналітики припускають, що Путін може діяти так через хибне уявлення про успіхи російської армії, переконання у витривалості економіки та страх перед можливим обвалом фронту в разі скорочення оборонних витрат.