Шість пострілів у косовський мир

Вбивство лідера косовських сербів Олівера Івановича лишилась малопоміченою українськими медіа. Хоча, в принципі, все, що далеко від України і нібито нас не стосується, залишається поза увагою вітчизняних журналістів-міжнародників. Але смерть далекого і маловідомого нам політика з колишньої сербської провінції може зупинити миротворчий процес на Балканах. Чому? Поясню.

ГУЧНЕ ВБИВСТВО

Вбивство лідера партії косовських сербів "Свобода і демократія" Олівера Івановича відбулось вранці 16 січня, коли той заходив до свого офісу у Косовській Мітровиці. Кілер не залишив політику жодного шансу: медики нарахували у його тілі шість куль.

Злочинці здійснили постріли з "Опеля" і зникли з місця вбивства. Пізніше поліція знайшла це авто — згорілим вщент. Косовська поліція оголосила винагороду в 10 тисяч євро за будь-яку інформацію про організаторів або виконавців вбивства. Сили KFOR — миротворчої місії, яка керується НАТО і в якій беруть участь українці, та європейська поліцейська місія EULEX  посилили присутність на півночі Косова.

Це був не перший замах на життя Івановича. У червні 2017 року невідомі підпалили його автомобіль. Тоді політик не постраждав. Замах Іванович пов’язував це зі своєю політичною діяльністю.

Його смерть сколихнула весь медіа-простір Балкан. Пішла лавина заяв політиків. Президент частково визнаної Республіки Косово (невизнано.ю в тому числі й Україною) Хашим Тачі засудив дії злочинців. Президент Сербії Александар Вучич скликав термінове засідання Ради безпеки країни, де охрестив загибель Івановича терористичним актом.

Через це вбивство Белград призупинив черговий етап сербсько-косовського діалогу, активна фаза якого розпочалася два роки тому, а восени 2017-го набрала доволі потужних обертів. Вперше за 20 років політики Сербії та Косова за посередництва ЄС і США тиснули одне одному руки і навіть оголошували про наміри врешті-решт врегулювати заморожений конфлікт між сербами та косовськими албанцями, який спалахнув у 1999 році.

Опозиційний сербський політик Саша Янкович переконаний: причини вбивства слід шукати у провальній політиці Вучича. Своєю чергою, косовський політолог Кренар Гаші вбачає у вбивстві Івановича цілком логічний наслідок хибної політики Заходу стосовно Косова. Проте, більшу частину провини у цьому політолог все ж покладає на косовських та сербських політиків, які за понад 20 років так і не спромоглися розпочати справжній діалог між двома етнічними групами, які ділять одну територію.

ХТО ТАКИЙ ОЛІВЕР ІВАНОВИЧ?

Сербський політик Олівер Іванович мав великий авторитет серед сербів на півночі Косова. Він був одним з найбільш імовірних претендентів на посаду міського голови Косовської Митровиці під час виборів у 2013 році. Щоразу під час заворушень у Митровиці Іванович був особисто присутній в точках напруження. Він завжди намагався охолодити гарячі голови і закликав до мирного врегулювання конфліктів.

Фактично, Іванович був єдиним політиком, з яким у Митровиці могли спілкуватися з албанської сторони

Фактично, Іванович був єдиним політиком, з яким у Митровиці могли спілкуватися з албанської сторони. Більшість репортажів з Косова не обходились без коментарів Івановича. Він завжди охоче спілкувався із журналістами. Тим не менш, косовські албанці звинувачували Івановича у військових злочинах в 1999–2000 роках — тоді він очолював так звану "Варту мосту". Разом зі своїми соратниками вони контролювала міст, що з'єднує північну та південну — сербську та албанську — частини Косовської Мітровиці.

КОМУ ЦЕ ВИГІДНО?

Дрітон Джубі має підстави для таких тверджень. Саме проти зближення Сербії і Косова завжди виступав Кремль, який багато років через Белград намагається втримати свій вплив на Балканах. Тим часом і Сербія, і Косово декларують своє бажання увійти до ЄС та НАТО. У Брюсселі ж їм чітко дали зрозуміти: двері Євросоюзу для них відчиняться лише в разі повного врегулювання конфлікту.

Американський журналіст Тім Джуда, який давно висвітлює конфлікти на Балканах, вважає, що сліди вбивства Івановича треба шукати не на півдні, у столиці Косова Приштині, а на півночі — у Белграді. У своєму дописі у "Твітері" журналіст припускає, що вбивство політика могли здійснити спецслужби Сербії, яким це нібито вигідно.

Проте на думку кореспондентки "Радіо Свобода" на Балканах Юлії Петровської, ще зарано говорити про імовірних замовників вбивства. Слідство лише розпочато. Та, наголошує Петровська, замовники безумовно мали на меті дестабілізувати ситуацію у всьому Косові.

ХИТКИЙ МИР

У грудні 2017-го я був у Косово і мав зустрічатися з Олівером Івановичем у місті Митровиця, але з невідомих мені причин інтерв’ю було скасоване — представники Івановича просто перестали брати слухавку.

Однак певний час я там все ж провів, і помітив принаймні натяк на конструктив у відносинах між сербами і албанцями. З місцевих теленовин зникла міжнаціональна ворожнеча, почастішали збалансовані сюжети політичних новин. Все частіше у Приштині можна побачити автомобілі на сербських номерах.

Масово з’являються перші паростки громадянського суспільства. За підтримки ЄС та США тамтешні громадські організації все частіше беруться за реалізацію міжнаціональних проектів. Одного разу я навіть побачив албанців та сербів, які працювали пліч-о-пліч в одному із кафе в районі Зубін Поток, що на півночі Косова. Ще якихось п’ять років тому, побачити таке було майже нереально — тоді я так само приїжджав до Косова у відрядження. Подейкують, що не так і рідко трапляються й змішані весілля.

На тлі цих подій я вперто жену від себе думки про те, що вбивство Олівера Івановича може спричинити серйозніші наслідки на Балканах, ніж просто заяви радикалів. Нова війна між сербами та албанцями точно нікому не потрібна в Косово. Збройний конфлікт в самому серці Європи, сотні тисяч нових біженців? Такий сценарій так само не потрібен втомленим від Сирії з Україною Європі і США, які взяли на себе зобов’язання врегулювати міжетнічну ворожнечу у Косово.

Тож багато балканських журналістів та аналітиків сходяться в думці, що найбільш імовірною версією цього вбивства є саме російський слід. Кремль завжди доволі нервово реагував на зближення Сербії з Європейським союзом, а спроби Косова отримати визнання в ООН Москва заблокувала ще від самого початку. Інтеграція Косова та Сербії до НАТО чимраз дужче викликає цілком реальну істерику у російського МЗС. Імовірно, що Москва одним пострілом вбиває двох зайців — мирний процес між Косовом та Сербією заблоковано, а інтеграція двох країн до євро- та євроатлантичних структур відсувається на невизначений термін.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!