Школи при лікарнях: тільки не зупинятись

Пам’ятаю червоні від сліз очі Людмили Сокур, менеджерки проектів ГО "Small heart with art". Цей дзвінок їй із Києва важко забути. Люді повідомили, що в Охматдиті померла Ліна… Дівчинці було 16 років. Дев’ять із них вона прожила у відділенні для ВІЛ-інфікованих дітей. Як прожила? Сумно. Неяскраво. Cамотньо…

Я бачила Ліну кілька разів, коли відвідувала це відділення. Команда з 1+1 тоді приєдналася до проекту зведення освітнього простору при тому відділенні. Під час поїздки до Охматдиту ми познайомились з керівницею ГО "Small heart with art" Євгенією Смірновою, з якою згодом разом шукали бізнесменів, небайдужих, готових долучитися до ремонту класу.

Ліна щиро раділа будівництву, вчителям, спілкуванню. Саме тоді Ліні влаштували день народження — з першими у її житті мейкапом, фотосесією та красивим вбранням. Вона погано говорила, зрозуміти цю дівчинку могли лише ті, хто проводив із нею багато часу. Люда Сокур і була однією із тих, до кого Ліна линула.

Я пам’ятаю, як вона зустрічала кожного, хто заходив до відділення. Мене одного разу вона просто приголомшила, простягнувши в руці кілька цукерок. Я зніяковіла, сказала, що, мабуть, це подарували їй і мені незручно відбирати її солодощі. Ліна була наполегливою. Я взяла. Лише згодом я зрозуміла, що простягаючи мені ті цукерки, вона міняла свої "скарби" на моє спілкування.

Лінина смерть застала нас у Львові, ми з командою якраз приїхали до тамтешніх колег переймати досвід шкіл при лікарнях. Уявляєте, після розвалу Радянського Союзу там вони досі працюють! Львів’яни знайшли спосіб зберегти те, чого не було прописано в жодному законі чи законодавчому акті України.

Подивившись, як працюють вчителі у Львові, під враженням Ліниної смерті, ми повернулися до Києва. Саме тоді вирішили: досить. Етап, коли волонтери та добровольці тягнуть все на своїх плечах, повинен закінчитися. Школи при лікарнях — мають стати державною програмою. Ми звернулися до міністерства освіти, знайшли підтримку у міністерки Лілії Гриневич.

Етап, коли волонтери та добровольці  тягнуть все на своїх плечах, має закінчитися. Школи при лікарнях — мають стати державною програмою.

Потім були робочі групи, палки дискусії щодо облаштування освітнього процесу при лікарнях, сперечалися, вивчали досвід інших країн, де таке навчання існує. Пам’ятаю, як вразили фіни. Виявляється, там школи при лікарнях існують сто років, і почалось все з двох хворих на туберкульоз діток. Навчання абсолютно безкоштовне для батьків.

Задумано, що дитина, яка потрапляє до лікарні і стан якої стабілізовано, автоматично потрапляє під опіку вчителів, які там працюють. З нею починають працювати безпосередньо біля ліжка або ж дитина приходить на групові заняття. І саме так працюють педагоги при двох лікарнях у Львові (Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі та Львівському Охматдиті).

Для дистанційної форми навчання залучаються IT-технології, але вона тільки починає запроваджуватись у Львові та Києві. До речі, в столиці ми та наші партнери відкрили вже кілька шкіл. Школа Супергероїв у відділенні токсикології Охматдиту почала свою роботу з осені 2018 року. Під час благодійного марафону у День захисту дітей "Сніданок з 1+1" зібрав понад 650 тисяч гривень для  відкриття ще одного класу. Кошти від глядачів надходили на рахунок фонду "Ти не один" 1+1 медіа.

Наші друзі та партнери із Академії "А+" відкрили освітній простір при київській дитячій лікарні №7. Партнери з "Ліко-скул" працюють у школі відділення дитячої онкології Національного інституту раку разом з Ларисою Лавринюк, яка очолює благодійний фонд "Краб". Школа для дітей в столичному опіковому центрі буде! Наш проект переміг на відкритому голосуванні за фінансування з Громадського бюджету Києва. Реалізовуватиметься він вже в цьому році.

Ми просто мусили іти далі. Нашою метою був державний рівень підтримки. І на День Миколая 19 грудня 2018 року ми отримали "подарунок під ялинку": Положення про очну форму здобуття загальної середньої освіти в закладах охорони здоров’я та бюджет на зарплати вчителям при лікарнях на 12 мільйонів гривень.

Сказати, що наша команда була щаслива — нічого не сказати. Наш провідник у світі державних установ та у всіх процесах просування державних змін — Олена Кривенко, яка очолює благодійний фонд "КОЛО". Тепер школи при лікарнях мають з’явитися при більшості лікарень обласного значення. Ми нарахували таких близько тридцяти.

Попереду у нас поїздки до великих міст країни, зустрічі із депутатами облрад. На 2019 рік в держбюджеті передбачено кошти для організації навчання дітей у закладах охорони здоров'я, а саме на оплату праці педагогічних працівників. Області також можуть підключати свої місцеві бюджети в рамках децентралізації.

Ми з командою проекту "Право на освіту" хочемо, щоб відкриття таких шкіл не стало формальною "галочкою" у звітах. Ці освітні простори мають бути сучасними, мати технологічні можливості, бібліотеки і високопрофесійних вчителів. Що ми маємо на увазі під словом "високотехнологічні"? — це гаджетизація класу: смартдошка та планшети в учнів. Є вимоги до парт-трансформерів. Вони повинні мати підйомні механізми, щоби навіть дитина на візку могла вільно під’їхати до них та працювати.

Класи мають бути обладнані кондиціонерами, кварцувальними лампами, зволожувачами, щоб маленькі пацієнти уникали перехресних захворювань. І ще величезна купа вимог та задумок, які вже втілені у столичній  школі при лікарні Охматдит — школі Супергероїв. Ідеально було б, якби ми змогли передати наш досвід всім регіонам і виробити уніфікований "продукт".

Особливі вимоги до вчителів. Вони працюватимуть із винятковою категорією дітей — хворими дітьми. Тому вчитель має бути уважним до потреб цієї дитини. Це має бути педагог, психолог, аніматор, співрозмовник. Це має бути людина, якій до снаги впоратися із дитячими стражданнями. Педагог, який витримає вигляд порожнього ліжка в онковідділенні, коли ще буквально вчора говорив з маленьким пацієнтом, якого помалу з’їдав рак. Вчитель, який простягне свою руку дитині з невтішним діагнозом і стане її єдиним зв’язком зі світом здорових людей і великою надією повернутися до свого класу… знайомих… повернутися у світ живих.