Вже працюють 16 та 17-річні: як дефіцит кадрів змушує ресторани Києва наймати підлітків і чому це закінчується скандалами

Мобілізація та гострий дефіцит кадрів вимусили столичний ресторанний бізнес масово перейти на працю підлітків. Для більшості закладів Києва 16–17-річні працівники стали способом утримати бізнес на плаву, однак відсутність офіційних договорів, медоглядів та невизначений статус стажування все частіше обертаються трудовими конфліктами, відмовами у виплатах та навіть спалахами захворювань.

Каталізатором чергової хвилі обговорень став випадок у відомому київському ресторані на Подолі, де 17-річна офіціантка після чотирьох днів стажування та двох повних змін залишилася без заробітку й чайових. Ця історія оголила проблему: заклади беруть на роботу неповнолітніх без оформлення трудових відносин, а у разі найменшого конфлікту відмовляються платити за відпрацьований час.

Конфлікт у закладі та позиція матері

Про випадок відмови у виплаті неповнолітній у соцмережах розповіла її мати, киянка Катерина Новікова.

За її словами, 17-річна донька свідомо обрала заочне навчання, аби працювати, самостійно знайшла вакансію та вчила меню й правила обслуговування ночами під час повітряних тривог у метро.

Вона пройшла чотири дні стажування та відпрацювала дві повні зміни. Однак коли дівчина повідомила адміністратора, що більше не зможе виходити на роботу через постійну небезпеку під час дронових атак, виплачувати заробіток їй відмовилися.

Після цього Катерина Новікова прийшла до закладу, аби з’ясувати, на якій підставі її донька працювала без оформлення та не отримала коштів.

«У відповідь я почула, що вона не пройшла стажування, не здала меню, не знає склад харчо і взагалі, оскільки вона сама пішла, оплату їй не передбачено», — зазначила Катерина Новікова.

Окрім виплат за відпрацьовані дні та стажування, дівчині також не віддали чайові, які гості залишали карткою.

За словами матері, найбільше її обурив виховний ефект цього досвіду для дитини.

«Бо який урок моя дитина отримала з цього першого досвіду роботи? Нікому не можна довіряти, чесною працею не заробиш, ніхто тобі нічим не допоможе», — констатує жінка.

ТСН.ua з’ясовував чи правомірними були дій адміністрації закладу.

Що кажуть фахівці

Ольга Насонова, ресторанна експертка та співзасновниця Національної ресторанної асоціації, каже, що, на жаль, подібні ситуації стають в Україні типовими. І наводить приклад з досвіду власної доньки.

«Коли вона з подругами вирішили самостійно заробляти, як героїня цього посту, то я їм радила йти працювати у заклад, який має певну репутацію. Тобто той, який може заплатити, і який їх точно офіційно працевлаштує. Одна її подружка пішла у відому мережу ресторанів швидкого обслуговування, донька обрала відому мережу фастфуду, а ще одна влаштувалася до кав’ярні у Львові, оскільки там навчалася. І ось у тієї дівчинки були великі проблеми. Їй поставили стажування два тижні і після цього терміну сказали, що вона їм не підійшла і вони їй платити нічого не будуть. У скандал теж довелося втручатися батькам», — розповідає Ольга Насонова.

До цього вона додає, що нечіткість з оплатою за стажування зазвичай трапляється у локальних закладах, а не в мережевих. Тому у претендентів є великий ризик пропрацювати тиждень-два, а молодій дівчині або людині без досвіду за це не заплатять, скажуть «ви нам не підходите».

Чому виникають проблеми зі стажуванням

«Щодо конкретної ситуації, то я вважаю, що ресторан неправильно побудував відносини з претенденткою на посаду офіціанта. По перше — треба було скласти договір на період стажування або одразу озвучити претенденту — буде стажування оплачуватися чи ні. Справа в тім, що значна кількість закладів стажування не оплачує і вони про це одразу говорять претенденту. Тому конфліктів не виникає: не підійшов — не заплатили», — пояснює Ольга Насонова.

Вона зазначає, що, на жаль, велика частина молоді працювати просто не вміє. Їх не привчили до праці. Саме тому ресторани використовують стажування, як певний запобіжник.

«Серед претендентів зараз дуже багато молодих людей, які, нажаль, нічого не вміють, їх цьому не навчили, все у них падає, розбивається. Але найбільша проблема у тому, що таку людину нічому не можна навчити, бо вона просто не хоче вчитися. Навіть елементарного — вивчити меню закладу. Звісно, що такі люди стажування не проходять. Особливо останнім часом, коли через мобілізацію та брак робочих рук ресторани змушені брати на роботу зовсім юних людей», — зазначає Насонова.

Експертка розповідає, трапляється, що новачки виносять до залу не ті страви, постійно плутають їх, б’ють дорогий посуд і мають не дуже охайний вигляд.

«Фактично такий персонал треба навчати з нуля, тому ресторани не оплачують період стажування, але, зауважу, мають попередити про це претендента. Адже буває, що людина не підходить хронічно, не завчає правила, постійно все плутає та ще й завдає закладу матеріальної шкоди. Тому умови треба озвучувати до того, як людина попрацювала цей період стажування. В історії з дівчинкою, ймовірно не було ні чіткого договору, ні чіткої домовленості про оплату стажування. Тому так і сталося. А от популярні мережі швидкого харчування, навпаки, оплачують стажування і про це завчасно кажуть претендентам», — зазначає експертка.

Мобілізація, брак кадрів та ризики відсутності медоглядів

Інша справа, якби заклад обіцяв заплатити за стажування і це було б якось зафіксовано документально, тоді б до нього можна було б виставляти претензії. А якщо це було просто на словах, тоді, на жаль, це буде слово проти слова.

«Тим більше, якщо дівчина відмовилася виходити на роботу через посилення дронових атак, то вона, умовно кажучи, підвела заклад. І його представники дійсно могли відмовити в оплаті, просто через принцип, адже весь персонал працює і всі у рівних умовах», — зауважує Насонова.

Але значно більшу проблему експертка вбачає у іншому ракурсі цієї теми. Через війну та мобілізацію всі заклади зараз наймають на роботу неповнолітніх. Це юнаки і дівчата, яким 16-17 років, а подекуди беруть ще молодших, бо інших просто немає.

«У Києві дуже багато закладів, які залучають на роботу працівників по 16-17 років. До речі, трудові відносини з юнаками до 16 років, можливі лише з дозволу батьків, бо, наприклад, неповнолітній не може працювати з алкоголем на барі. Але, на жаль, ні молоді працівники, ні їх батьки не віддають належного значення документам. А це дуже важливо, треба укладати договір і вивчити його, мати медичну книжку. Мережеві заклади, до речі, оплачують проходження медогляду. Бо нещодавній спалах сальмонельозу у популярній київській кондитерській, яку тимчасово закрили, може бути пов’язаний з недобросовісністю співробітників. І це велика проблема», — підсумовує Ольга Насонова.