Спалені гроші: як аномально високі температури впливають на гаманці українців

Минулорічне літо у Європі увійшло до списку найспекотніших за всю історію спостережень. Але, здається, цьогорічний червень побив усі рекорди. У Європі - від +40 і вище. Про те, що ситуація нетипова для червня, підтвердили і у Всесвітній метеорологічній організації.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Пекельні вже не дні, а ранки. І задушливі ночі. Затяжна спека стала ворогом, який непомітно обкрадає нас на мільйони.

Кожен плюс один градус на термометрі – це мінус із нашої кишені. Дороги, їжа, комуналка, ліки. Дорожчає буквально все.  На найбільш спекотні дні припадає пік споживання електрики. Гори вугілля на ТЕС тануть, як морозиво. Бо увімкнені ледь не всі кондиціонери країни.

У велетенських павільйонах супермаркетів прохолодно. І цей сервіс зі свіжістю теж коштує вам грошей.

"Це відсотки. На 3-4% дорожче, але до собівартості це закладається", - пояснив директор асоціації постачальників торгівельних мереж Олексій Дорошенко.

Топові продукти у спеку: овочі, фрукти, морозиво, пиво і, звичайно ж, вода. Її розбирають шаленими темпами.

Спекотно зараз не тільки на вулиці, але й на виробництві напоїв. Спека змусила ввімкнути всі станки на повну потужність і прямо зараз тут виготовляють тони літрів води. Машини розжарюють повітря і без спеки. Результату від робітника у такому пеклі мало. Тут тільки збираються встановити охолоджувальні системи. А поки що ж  42 тисячі пляшок на годину виготовляє ця лінія - одна з десятка. Її відкрили спеціально під новий сезон, аби покрити небувалі потреби у воді. 

"Ринок готовий споживати більше.  І цей тренд приблизно 10% в рік в середньому по всій продукції заводу. Ми були вимушені, згідно з планів компанії, ми встановили ще одну лінію", - зазначає керівник виробництва напоїв Володимир Вишневський.

І хоча тут є власна електростанція, у спекотні тижні підприємству доводиться докуповувати електрику в держави. А в рекордно теплі дні, рекордна кількість вантажівок, аж 200  - виїжджає на дороги щодоби.

Зовсім непомітно, кілометр за кілометром кліматичні зони зсуваються вгору - на 200 кілометрів, показують дослідження. Там, де колись було полісся, тепер – лісостеп. Не таємниця, що кожну погодну примху, яка руйнує врожай, оплачуєте ви.

"Перші кавуни пішли від фермерів до інших міст. І що ми бачимо? Порівнюємо в опті ціну на кавуни: в Україні на 30% дорожче, ніж у Польщі. Хоча у Польщі вони не вирощуються, і вони імпортують з інших країн і Європи", - підкреслює Олексій Дорошенко.

А цибулю по 40 гривень в квітні пам’ятаєте? Це теж наслідок спеки.

"Тому що минулого літа також був жаркий період в Європі особливо, і був неврожай цибулі", - пояснила економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина.

Хай-тек теплиця із клімат-контролем за будь-якої погоди вбереже врожай. Це філософія європейських фермерів. Так і сезонну ціну планувати легше, кажуть експерти. Інакше наслідки спеки ми обов’язково побачимо – на цінниках.

Аби усі ці тонни врожаю, води, морозива доставляти вчасно, перевізники вичавлюють на розпеченому асфальті своїми перевантаженими фурами –пагорби. Коли у повітрі +28, на асфальті – +43. Це температура плавлення бітуму. На сумні антирекорди ми багаті.

От наприклад, в Одеській області зупинили вантажівку. Те, що побачили на зважуванні – ввело в ступор усіх. 202 тони. Випадок, про який відомо. В рази більше тих, що руйнують дороги - безкарно.

"А потім кажуть, що погані в нас дороги в Україні. Якщо 21, 24 тонни - нас не пропустять через кордон. А в нас по Україні їздять і по 30 і по 40 тонн і нічого", - розповідає один із водіїв.

У Польщі за таке порушення на логістів накладають штраф розміром як 3-місячний заробіток, - розказують ті, хто звідти приїхав. Вони неперевантажені, але поліція під Києвом змусила їх перечекати жароту. На вулиці +33, в кабіні всі +50.

Та поки що технології укладання асфальту під спеку в Україні адаптувати не збираються. Але точні збитки від їзди порушників у спеку наші дорожники навіть не намагалися порахувати. А це теж гроші з вашої кишені.

+23 це ідеальна кімнатна температура у спеку. Кожен градус + до цієї норми – це мінус 2% вашій працездатності. При + 35 людина починає несвідомо робити помилки. Усі разом вони коштують працедавцям і цілим економікам дуже дорого.

"Одним із варіантів можна проведення сієсти, як в Іспанії. Дослідження Лондонської школи економіки показують, що якщо таке запровадити там у Лондоні, то це може зменшити втрати продуктивності від зміни клімату на 700 млн євро", - зазначає Дарія Михайлишина.

І поки в Україні спека все ще не аномалія, а цілком закономірне погодне явище, наші європейські сусіди підлаштовуються під неї в усьому. От у Бельгії +36. Усі, хто працює на вулиці, починають робочий день із 7-ї ранку, а продовжують аж після заходу сонця.

У Французькому місті Лімож на табло +42. По всій країні влада організувала додаткові фонтанчики, людям роздають воду, а лікарні працюють у посиленому режимі. Французи надто бояться повернення моторошних наслідків спекотного 2003 року. Тоді від спеки загинуло 15 тисяч людей. Здебільшого – похилого віку.

У Словаччині людей від спеки не рятували навіть стіни лікарень. У палатах +32. О 10-й ранку. Тамтешня влада вирішила облаштувати палати й операційні кондиціонерами. І якщо ви думаєте, що найактивніший період хвороб лише зима та осінь – помиляєтесь. У літню спеку загроз в рази більше. І смертей, на жаль, теж. Зневоднення, тепловий удар, гіпертонія, астма, загострення хронічних недуг. У найбільшій зоні ризику – діти та літні люди.

Але акліматизуватися до спеки кожному з нас куди простіше, ніж велетенському і неповороткому організмові із назвою держава. Доки Європа підлаштовує дороги, міста, лікарні, та що там - цілі економіки до спеки, Україна навіть не рахує збитків від неї. А ці збитки оплачуємо ми.

Наталія Ярмола