Як святкувати День Івана Купала

День літнього сонцестояння

Свято Івана Купала – або Іванів день – час, коли може здійснитися будь-яке наше бажання, головне, правильно його загадати. Це час літнього сонцестояння, недарма здавна на святкуванні Дня Івана Купала розводили багаття і палили встановлене на високій жердині колесо – символ Сонця. Незважаючи на те, що літнє сонцестояння триває майже тиждень, по-справжньому чарівний період настає в ніч проти 7 липня (проти 24 червня за старим стилем).

Квітка папороті

У чому ж полягають чари купальської ночі? Незвичайним цей час робить той факт, що на Івана Купала ліва і права півкулі мозку людини працюють на одній частоті, а чоловіче начало (небо) з'єднується з началом жіночим (земля). Це означає, що в День Івана Купала можна знайти вирішення будь-якої, навіть дуже складної проблеми, яка, можливо, отруювала життя протягом тривалого часу, або придумати, як здійснити свою давню мрію.

Найімовірніше, рішення прийде осяянням або підказкою, про такі випадки ми зазвичай говоримо: "Осяяння!" До речі, саме це мали на увазі наші предки, коли запевняли, що в ніч проти Івана Купала можна знайти квітку папороті, яка своєю чергою – підкаже, де захований скарб. Гарна ідея за вдалого збігу обставин може дати не менше, а іноді - й більше прибутку, ніж скриня з коштовностями – головне, знати, як правильно з нею повестися.

Назустріч предкам і природі

Ресурси, які дозволяють нам такі ідеї регенерувати, закладені в нас попередніми поколіннями на генетичному рівні ще тисячі років тому, але в сучасному житті ми ними практично не користуємося. Для того, щоб перезапустити цю програму, і існує таке свято, як Іван Купала, головне, правильно його відсвяткувати з сім'єю, на природі, все це робить нас ближчими до предків, допомагає нам контактувати з ними. У цей день добре одягатися в пошиті з екологічних матеріалів речі (погодьтеся, це не завадить і в інші дні), перебувати біля води, збирати трави (вважається, що тоді вони набувають лікувальних властивостей), плести вінки і відпускати їх на воду (кажуть, що цього дня всі ворожіння правдиві та можна дізнатися свою долю).

Тим, кому таке проведення часу видасться несучасним, можна навести переконливий приклад того, як аналогічне свято – Ліго або Янів день – щороку святкують у цілком успішній і європейської Латвії. Все більше жителів великих міст цього дня виїжджають за місто, палять вогнища, співають спеціальні ритуальні пісні і плетуть вінки з дубового листя. На жаль, багато традицій, як і у нас, в Латвії втрачені, але латвійці, які ставляться до своєї спадщини дбайливо та уважно, їх відновлюють. Чому б нам не наслідувати їхній приклад?

За допомогу у розкритті теми дякуємо вчительці з багаторічною практикою, майстрині, що володіє древніми енергетичними техніками і знаннями, яка навчалася в Університеті "Єдності" в Індії, Діані Щербанській.

Олександра Волошина