Як зупинити підтікання сечі, коли сміх, кашель або чхання стають проблемою

Проблема з нетриманням сечі залишається однією з найзамовчуваніших тем жіночого здоров’я. Багато жінок сприймають її як неминучу частину старіння, наслідок пологів або менопаузи. Проте видання Woman`s World розповіло, що хоча це явище дуже поширене, воно не є нормою, з якою потрібно просто змиритися.

За словами урогінеколога Крістофера Іваноффа, стресове нетримання сечі виникає тоді, коли під час кашлю, сміху, чхання, фізичних навантажень або піднімання важких предметів відбувається мимовільне підтікання сечі. Причина — ослаблення тканин і м’язів тазового дна, які підтримують сечівник.

На стан тазового дна впливають вагітність, пологи, надмірна вага, хронічні закрепи, важка фізична праця і природні вікові зміни. Особливо помітною ця проблема стає після менопаузи. За словами урогінекологині Саманти Пулліам, майже половина жінок під час менопаузи стикається з нетриманням сечі. Вся річ в естрогені: цей гормон підтримує здоров’я тканин сечового міхура, сечівника і тазового дна. Коли його рівень знижується, слабшає й природна підтримка цих структур.

Корисний лайфгак

Для надання невідкладної допомоги фахівці рекомендують техніку під назвою «The Knack», розроблену в Університеті Мічигану ще 1998 року. Дослідження, опубліковане у Journal of the American Geriatrics Society, показало, що вже через тиждень використання цієї методики втрати сечі за помірного кашлю зменшувалися на 98%, а за сильного — на 73%. Як працює метод:

• спочатку потрібно знайти м’язи тазового дна — саме ті, які ми напружуємо, коли хочемо зупинити потік сечі чи стримати гази

• перед чханням, кашлем, сміхом чи підняттям важкого предмета необхідно підготуватися

• швидко й доводі сильно напружити м’язи тазового дна безпосередньо перед навантаженням

• утримувати скорочення під час дії і після цього повністю розслабитися

Лікарі зазначають, що жінки, які регулярно використовують цей лайфгак, часто кажуть про зростання впевненості в собі у повсякденному житті. Щоправда, на освоєння техніки може знадобитися трохи часу.

Вправи, які зміцнюють тазове дно

Якщо «The Knack» допомагає тут і зараз, то регулярні вправи працюють на перспективу. Дослідження, опубліковане в JAMA Internal Medicine, показало, що 12-тижнева програма тренування тазового дна зменшує епізоди нетримання сечі на 70%.

• Дихання 360°. Сядьте зручно та покладіть руки на ребра. Вдихайте через ніс, дозволяйте грудній клітці розширюватися, а тазовому дну — розслаблятися. Повільно видихайте. Рекомендується виконувати по п’ять спокійних вдихів тричі на день.

• Повороти стегон 90/90. Сядьте на підлогу, одна нога зігнута попереду під кутом 90 градусів, інша — позаду. Зберігайте рівну поставу та повільно переносьте коліна в інший бік, змінюючи положення ніг. Виконуйте по 10 повторень один-два рази на день.

• Стискання м’яча між колінами. Ляжте на спину, зігніть коліна та затисніть між ними невеликий м’яч або скручений рушник. Під час видиху злегка стискайте коліна, активуючи нижні м’язи живота і тазове дно. Виконуйте від 5 до 10 повільних повторень.

• Вправи Кегеля. Один з найвідоміших способів зміцнення тазового дна. Напружуйте м’язи на п’ять секунд, потім розслабляйте їх на п’ять секунд. Повторюйте кілька разів протягом дня. Регулярне та правильне виконання вправ Кегеля покращує тонус м’язів і підтримку сечового міхура та сечівника.

Коли звертатися до лікаря

Якщо домашні методи не дають результату протягом 8–12 тижнів або проблема поступово посилюється, варто проконсультуватися з урогінекологом. Серед сучасних методів лікування:

• місцеві препарати естрогену для піхви

• ін’єкції ботоксу в сечовий міхур

• спеціальні ін’єкції для підтримки сечівника

• слінгові операції, які допомагають відновити підтримку тазових структур.

У багатьох випадках ці методи дозволяють значно покращити якість життя.

Стресове нетримання сечі — поширена проблема, проте це не означає, що з нею потрібно миритися. Сьогодні існує чимало способів повернути контроль над власним тілом. І найважливіше, про що нагадують лікарі, що підтікання сечі — не вирок і не обов’язкова частина старішання.