10 найстрашніших природних катастроф в історії людства
13 жовтня святкують Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих – чим не нагода згадати найстрашніші природні катаклізми в історії людства.
Цунамі в Індійському океані. 2004 рік / © Getty Images
Землетрус у Сирії. 1202 рік
Землетрус 1202 року, епіцентр якого розташовувався в Мертвому морі, був не стільки потужним, скільки тривалим і масштабним – він відчувався на величезній території, розташованій між Сирією та Вірменією. Точна кількість загиблих невідома – в XIII столітті ніхто не вів підрахунок населення, але навіть за найскромнішими підрахунками землетрус забрав життя понад мільйона людей.
Землетрус у Китаї. 1556 рік
Один з найбільш руйнівних землетрусів в історії людства – в Китаї – відбувся 23 січня 1556 року. Його епіцентр розташовувався в районі правої притоки річки Хуанхе – Вейхе, а торкнувся він 97 округів в декількох китайських провінціях. Землетрус супроводжувався обвалами і зміною русел річок, що, своєю чергою, призводило до повеней, а руйнування будинків і храмів – до сильних пожеж. Внаслідок катастрофи ґрунт затягував під землю будівлі та людей, його вплив був відчутним навіть на відстані 500 кілометрів від епіцентру. Жертвами землетрусу стали 830 тисяч людей.
Землетрус і цунамі в Португалії. 1755 рік
Сумнозвісний Лісабонський землетрус почався 1 листопада 1755 року о дев'ятій годині ранку – від перших поштовхів в море до того моменту, коли 15-метрове цунамі накрило центральну набережну міста, минуло лише двадцять хвилин. Більшість його жителів перебували на службі в церквах – святкували День всіх святих, тому шансів на порятунок у них не було. У Лісабоні почалися пожежі, які тривали протягом десяти днів. Крім столиці, постраждали ще шістнадцять португальських міст, а сусідній Сетубал був майже повністю змитий цунамі. Жертвами землетрусу стали від 40 до 60 тисяч людей. Були втрачені такі архітектурні перлини, як Оперний театр і Королівський палац, і живописні шедеври Караваджо, Рембрандта і Рубенса.
Великий буревій. 1780 рік
Великий буревій – або буревій Сан-Калікст II – найбільш потужний і смертоносний в історії людства тропічний циклон. Він зародився на початку жовтня 1780 року біля островів Зеленого мису і вирував тиждень. 10 жовтня зі швидкістю 320 кілометрів на годину Сан-Калікст II накотився на Барбадос, Мартініку, Сент-Люсію і Сінт-Естатіус, скрізь залишаючи після себе тисячі загиблих. Постраждали також острова Домініка, Гваделупа, Антигуа і Сент-Кітс. Великий буревій зруйнував дощенту будинку і зривав з якорів і розбивав об скелі кораблі, а важкі гармати літали в повітрі, як сірники. Що стосується людських жертв, то в цілому за час вирування Сан-Калікст II загинуло 27 тисяч осіб.
Виверження Кракатау. 1883 рік
Виверження Кракатау. 1883 рік / © Getty Images
Історія знає кілька вивержень вулкана Кракатау, але найбільш згубним виявилося те, яке сталося 27 серпня 1883 року. Тоді в результаті найпотужнішого в історії людства вибуху 20 кубічних кілометрів каменів і попелу і струмінь пару заввишки 11 метрів буквально рознесли на частини вулканічний острів в Зондській протоці між островами Ява і Суматра. Ударні хвилі сім разів обійшли навколо Земної кулі і утворили цунамі заввишки 36 метрів, що накотилося на узбережжя – воно забрало життя 36 тисяч осіб. Всього ж внаслідок виверження Кракатау загинуло 200 тисяч осіб.
Повінь у Китаї. 1931 рік
Повінь у Китаї. 1931 рік / © Getty Images
Одразу кілька повеней в Китаї, що відбулися одна за одною, забрали в загальному 4 (!) мільйони життів. Історики вважають, що це найбільше і трагічне стихійне лихо в історії людства. У серпні 1931 року вийшли з берегів, внаслідок тривалих дощів, річки Янцзи і Хуанхе зруйнували стримувальні дамби і потекли, змітаючи все на своєму шляху. Вода повністю знищила сільське господарство в декількох десятках провінцій, а місто Гаою, що було розташоване на березі, було змите повністю. Але найстрашнішими були людські жертви: ті, хто не загинув від води, померли від руйнувань, голоду та епідемій.
Лавина Васкарана. 1970 рік
Лавина Уаскарана. 1970 рік / © Getty Images
31 травня 1970 року через землетрус, епіцентр якого розташовувався в Тихому океані, від гори Васкарана в Перу відірвалася кам'яно-крижана лавина й, рухаючись зі швидкістю тисячу кілометрів на годину, накрила містечка Ранрагирк і Юнгай, що розташовані в долині річки Ріо-Санта – від них залишився лише цвинтар із статуя Христа над ним. Всього за кілька хвилин лавина стерла їх і ще кілька невеликих селищ, включно з портами Касма і Чимботе, з лиця землі. Результат катаклізму: 70 тисяч загиблих, серед яких виявилися і чеські альпіністи, які збиралися підкорити Анди, і 150 тисяч поранених. Пам'ять тих, життя яких забрала лавина, в Перу вшанували восьмидневною жалобою.
Циклон Бхола. 1970 рік
Джордж Харрісон на благодійному концерті в Бангладеш. / © Getty Images
Тропічний циклон Бхола – одне з найстрашніших стихійних лих ХХ століття. 13 листопада 1970 року на острови і узбережжя Східного Пакистану обвалилася хвиля висотою 15 (!) метрів, змиваючи на своєму шляху населені пункти та сільськогосподарські угіддя. За короткий час загинули 500 тисяч людей – переважно це були літні люди і діти. Катастрофа мала політичні наслідки: почалися бунти, учасники яких звинувачували пакистанський уряд у бездіяльності і повільній ліквідації наслідків. Почалася громадянська війна між Східним Пакистаном і центральним урядом, результатом якої стало проголошення незалежності Бангладеш.
Весь світ допомагав відновлювати постраждалі території. Однією з найбільш відомих благодійних акцій став концерт, організований Джорджем Гаррісоном: запросивши багатьох знаменитих виконавців, він за один день зібрав чверть мільйона доларів.
Європейська спека. 2003 рік
Спека в Європі. 2003 рік / © Getty Images
Спека, яка накрила континент в 2003 році – те літо стало найспекотнішим від часу закінчення Другої світової війни – застала зненацька системи охорони здоров'я європейських країн, яка виявилася не готові до навантажень, коли медичної допомоги потребували не десятки, а сотні і тисячі людей. Особливо постраждали такі країни, як Франція, Австрія, Італія, Угорщина, Хорватія і Болгарія. Температура в деяких районах не опускалася нижче +40°С. Першими під удар потрапили літні люди, а також алергіки і ті, хто страждав на серцево-судинні захворювання. Всього в те літо на європейському континенті померло близько 70 тисяч осіб.
Цунамі в Індійському океані. 2004 рік
Цунамі в Індійському океані. 2004 рік / © Getty Images
Поряд з європейською спекою 2003-го, у багатьох в пам'яті і цунамі в Індійському океані, що сталося через півтора року – серед загиблих були і громадяни України. Смертоносна хвиля стала наслідком найбільшого в історії Індійського океану землетрусу, що стався 26 грудня 2004 року. Його магнітуда за шкалою Ріхтера склала 9 балів, внаслідок чого утворилося цунамі, висота якого в прибережній зоні не перевищувала 15 метрів, а в зоні сплеску – 30 метрів. Через півтори години після землетрусу воно досягло берегів Таїланду, за дві години – Шрі-Ланки та Індії, і забрало життя 250 тисяч осіб.
Читайте також: Як страшно жити: чому ми любимо катастрофи
Міла Корольова