«Погрожували задушити»: кілька дітей з Житомирщини постраждали від сексуального насильства у таборі
«Якщо розкажеш дорослим, тебе задушать», — такі погрози, за словами матері, отримувала дитина після випадків насильства у таборі. Родини з Житомирщини звернулися до поліції та просять захистити дітей.
Діти з Житомирщини постраждали від сексуального насильства / Фото: ілюстративне / © pixabay.com
Кілька родин із Житомирщини звернулися до поліції через випадки сексуального насильства та погроз їхнім неповнолітнім дітям під час перебування в закордонному таборі. Матері постраждалих дітей звернулися до журналістів, аби історія набула розголосу. Вони розповіли, що з дітей знущалися інші, старші діти.
Про це повідомило «Суспільне».
На Житомирщині кілька дітей постраждали від сексуального насильства у дитячому таборі
Наразі правоохоронці проводять перевірку за цими фактами. З етичних міркувань та задля безпеки дітей у матеріалі не озвучуватимуться їхні імена, вік, стать, а також на прохання родин не публікуватимуться персональні дані сімей та їхнє місце проживання.
Одна з матерів пригадує, що дізналася про знущання ще під час перебування дитини на відпочинку. Вже за кілька днів після виїзду дитина почала благати повернути її додому.
«Програма була цікава, дитина хотіла туди їхати, і я вирішила, що вона просто сумує, тому спочатку порадила не нити, а насолоджуватися життям. Але дитина все одно продовжувала просити, тепер уже зі сльозами. Я запитувала, чи сталося щось, але конкретної відповіді не отримувала — лише прохання, щоб ми її забрали», — розповіла жінка.
Дитина написала повідомлення в чат, а потім швидко видалила. Після цього бабуся дитини, яка встигла його прочитати, почала питати, як таке могло статися. Під час подальшої телефонної розмови дитина детально описувала події в кімнаті. За словами дитини, йшлося про систематичне насильство сексуального характеру.
«Я уточнила, був це фізичний контакт в одязі чи без одягу. Дитина відповіла, що це було в одязі. Старші діти, які жили в цій кімнаті, заламували моїй дитині руки та виконували щодо неї принизливі рухи сексуального характеру. Дитина скаржилася, що це було боляче і принизливо. Крім фізичного насильства, було й моральне — дитину обзивали різними словами, які мають негативний сексуальний підтекст».
Зі слів дитини жінка дізналася про ще одну постраждалу дитину. Як виявилося пізніше, один із кривдників і сам був жертвою насильницьких дій. Наглядачам у дитячому таборі ніхто з дітей не скаржився, тож про таку ситуацію вони нічого не знали.
«Мій чоловік-військовий, повернувшись з позицій, зателефонував по відеозв’язку дитині і окремо поспілкувався з кривдниками. Та старша дитина, яка сунула палець між сідницями моєї дитини, не зізналася і не визнала свою вину — ні чоловіку, ні супроводжуючим. Мою дитину та ще одну дитину, яка зазнала насильства, поселили в кімнату до інших дітей».
Після цього випадки насильства вже не повторювалися.
Ситуація з іншою дитиною
Мама іншої дитини каже, що про протиправні дії щодо її дитини дізналася вже після повернення групи в Україну. Спершу дитина в доволі м’якій формі повідомила, що її ображали в таборі. Коли мати почала розпитувати, дитина заплакала. Жінка зрозуміла, що відбулося щось погане.
«Вже вдома зробила ще один підхід до дитини — сказала, що я — її мама, і мені, не соромлячись, можна розповісти про все. Крок за кроком дитина почала розповідати мені про всі дії сексуального характеру, вчинені стосовно неї».
Дитина потрапила під сексуальне насильство кілька разів — зранку та перед відбоєм. Коли мати розпитала дитину, чому вона про все не розповіла, дитина відповіла, що не хотіла нервувати маму.
«Також, зі слів моєї дитини, кривдники казали, що якщо вона розкаже дорослим про те, що відбувається, то її задушать. Я бачу, як моїй дитині незручно і неприємно про це говорити; бачу, як моя дитина змінилася після цього — однієї миті ніби все гаразд, а іншої — вона стає сумною і задумливою».
Звернення до правоохоронців
Матері постраждалих дітей почали спілкуватися та вирішили діяти разом. Обидві жінки подали заяви до поліції. Вони просять про покарання для винних. Також матері просять про проведення допитів дітей разом із психологами у безпечних умовах, а не в місцевій поліції.
«Навіть якщо це відбувається в одязі — це фізичне насильство і моральне приниження. Це страшно. Я не маю претензій в цьому плані до школи, директора, вчителів чи супроводжуючих. Але моя дитина вчиться з цими дітьми в одній школі, і нам треба, щоб цих дітей там контролювали і щоб з ними попрацювали», — повідомляє жінка.
Ситуація з третьою дитиною
Журналісти також поспілкувалися з матір’ю ще однієї дитини, яка у цьому конфлікті опинилася на межі двох ролей — і як кривдник, і як постраждалий. Вона переконана, що першою об’єктом знущань з боку трьох старших сусідів по кімнаті стала саме її дитина.
«З моєю дитиною це робили троє інших старших дітей. Двоє тримали, а третя знущалася, виконуючи певні насильницькі дії пальцями. Після цього моя дитина зігнала злість на меншій дитині — штовхнула її на ліжко, вистрибнула на неї і зімітувала дії статевого акта», — каже мати постраждалої дитини.
Вона додає, що засуджує таку поведінку і не виправдовує насильницьких дій ні своєї дитини, ні інших дітей-кривдників. Однак вона просить, аби не лише її дитина була винною в цій ситуації.
«Коли я додзвонилася до своєї дитини, то одразу почала її сварити за вчинені дії, і тоді моя дитина зізналася, що першою зазнала знущань зі здійсненням насильницьких дій. Далі її кривдники вже стали знущатися з інших дітей. От тільки моя дитина визнала частину своєї провини, а ці інші кривдники, попри свідчення дітей, заперечували і відмовлялися визнавати свою провину. Хоча саме вони першими заламали руки і почали знущатися з моєї дитини, а потім вже з інших дітей», — розповіла жінка.
Жінка пояснила, що на її дитину тиснули й погрожували перекласти всю провину лише на неї. Мати зауважила, що просила педагогів і керівництво навчального закладу провести спільну зустріч, однак їй відмовили.
Що кажуть у дитячому таборі
Представниця супроводу групи повідомила журналістам, що педагоги дізналися про протиправні дії лише після дзвінків від батьків. Керівниця закладу позашкільної освіти громади зазначила, що направила звернення до правоохоронних органів та служби у справах дітей задля проведення профілактичної роботи.
Що буде далі
Спершу у райвідділі поліції підтвердили, що прийняли звернення. Та потім повідомили, що до підрозділів ювенальної превенції сигналів про кримінальні правопорушення щодо дітей під час перебування за кордоном не надходило.
Також у поліції заявили про відсутність звернень щодо булінгу чи насильства, додавши, що станом на 1 вересня кримінальних проваджень за цими фактами не відкривали.
Адвокат Павло Єсін зауважив, що булінг за нормами закону є адміністративним правопорушенням. Водночас Кодекс України про адміністративні правопорушення поширює свою дію суто на українську територію.
«У такому випадку на момент, коли були вчинені такі дії і коли діти ще перебували за межами України, потрібно було звернутися або до органів місцевої поліції, або до українського консульства», — пояснив юрист.
Професор кафедри практичної та соціальної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка Олег Мазяр підтвердив, що в постраждалих дітей є ознаки психологічної травми і вони потребують кваліфікованої допомоги.
Представник Уповноваженого з прав людини у Житомирській області Юрій Погодицький повідомив, що направив офіційні запити керівництву громади, ювенальній поліції та службі у справах дітей.
Дві матері повідомили, що не збираються подавати цивільні позови до суду, тоді як ще одна жінка чекає на спільне рішення родини.
На Дніпропетровщині заарештували чоловіка за зґвалтування дитини
Нагадаємо, у Павлоградському районі правоохоронці взяли під варту без права внесення застави 42-річного чоловіка, якого підозрюють у зґвалтуванні малолітньої дитини та порушенні недоторканності житла.
За даними слідства, у липні 2025 року знайомий родини приїхав до будинку, де дівчинка гостювала у дідуся з бабусею, виманив її на подвір’я та, застосувавши силу, вчинив злочин. Через залякування дитина тривалий час мовчала і розповіла про все батькам лише згодом, після чого ті негайно звернулися до поліції.
Попри те, що фігурант не визнає своєї провини, прокуратура зібрала достатню доказову базу і наполягатиме на максимальному покаранні за ч. 4 ст. 152 та ч. 1 ст. 162 КК України, що передбачає до 15 років позбавлення волі.