"Маленькі жінки": живи, як підказує серце

На українські екрани вийшов мелодраматичний фільм американської режисерки Ґрети Ґервіґ "Маленькі жінки", знятий за однойменним романом Луїзи Мей Олкотт 1868 року, який є частково автобіографічним.

Вперше книжка була екранізована 1933 року, але загалом за нею було знято десять фільмів і навіть один аніме-серіал. Та найвідомішою стала екранізація 1993 року, де головні ролі зіграли Вайнона Райдер, Сьюзан Сарандон і Кірстен Данст. Нова ж картина трохи від них відрізняється, насамперед, своїм характером та дуже красивою картинкою.

Події фільму переносять нас у часи громадянської війни в Америці. У незаможній родині Марч чотири сестри переживають дорослішання і намагаються знайти свій шлях. Разом із матір’ю Мармі Марч (Лора Дерн) вони живуть як можуть, як підказує їм їхня совість та наказує серце. Всі події у фільмі відбуваються хронологічно нелінійно для кращого розкриття персонажів.

На перший погляд може здатися, що головні у фільмі дуже різні за характерами чотири сестри: гонорова Емі (Флоренс П’ю), турботлива Мег (Емма Вотсон), тендітна Бет (Еліза Сканлет) і бунтівна Джо (Сірша Ронан). Усі вони хочуть вибороти і побудувати власне життя, яке бачить по-своєму.

У незаможній родині Марч чотири сестри переживають дорослішання і намагаються знайти свій шлях

Кожна з дівчат має сама пройти свій шлях попри те, що всі довкола намагаються щось радити та повчати "маленьких жінок": мати — своїми настановами "любити ближнього", тітка Марч (Меріл Стріп) наголошує, що треба вдало вийти заміж, хоча сама незаміжня. Але у всіх цих настановах можна помітити іскру лукавства та іронії в очах.

"Проти системи" найбільше йде Джо. Саме вона і є головним героєм цієї історії. Дівчина наголошує: "Жінки мають амбіції, талант врешті-решт, а не лише вроду". Вона не хоче бути лише додатком до чоловіка.

З часом Джо стає письменницею відкриває школу і виходить заміж, але не тому, що "так треба", а за власним бажанням. Таким чином, вона стверджує повноцінне право на вибір. І саме це є головним меседжем фільму в тому, що кожна людина у будь-яку епоху, в будь-який час має право прожити життя так, як підказує їй серце.

Фільм зачаровує своєю естетикою, неперевершеним складом акторів, власне, і другорядних також, широкими планами та палітрою барвистих костюмів того часу. Отже, якщо хочете відчути всю палітру емоцій та насолодитися широкими планами — підіть на "Маленькі жінки". У цьому фільмі кожен знайде щось для себе.