Не Україна: в уряді Ірландії назвали головну причину світової енергокризи

Міністр фінансів і віцепрем’єр Ірландії Саймон Гарріс заперечив твердження президента США Дональда Трампа про відповідальність України за глобальну енергетичну кризу.

Про це він заявив в інтерв’ю Euronews.

За словами Гарріса, головною причиною потрясінь на світових енергетичних ринках стало фактичне перекриття Ормузької протоки на тлі війни США та Ірану, а не українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі.

"Причина того, що зараз у світі спостерігається серйозна енергетична криза, полягає в перекритті Ормузької протоки", — наголосив ірландський урядовець.

Він переконаний, що найважливішим кроком для стабілізації економічної ситуації має стати деескалація на Близькому Сході.

Гарріс нагадав, що під час короткочасного затишшя у конфлікті влітку ціни на сировинних ринках різко знижувалися, що швидко позначалося і на вартості пального на АЗС.

За даними Euronews, через Ормузьку протоку до війни проходило близько 20% світових поставок нафти й газу. Експерти, на яких посилається видання, вважають саме порушення постачань через протоку основним чинником нинішньої енергетичної кризи, хоча удари України по російських нафтогазових об’єктах також впливають на світову пропозицію.

Нафта зараз торгується приблизно по $108 за барель. Додатковий тиск на ринок спричинила і зупинка саудівського нафтопроводу East-West після атак на початку вересня.

Раніше Трамп закликав Україну припинити удари по російській інфраструктурі, пов’язаній із виробництвом дизельного пального. Президент США стверджував, що саме українські атаки сприяють дефіциту дизелю та зростанню цін у світі.

Водночас Euronews наводить оцінки аналітиків, за якими через російську заборону на експорт дизелю ринок втратив близько 800 тис. барелів на добу, тоді як перебої навколо Ормузької протоки — приблизно 1,2 млн барелів дизельного пального на добу. Потоки сирої нафти через протоку впали приблизно з 20 млн до 7 млн барелів на добу.

Яка ситуація з пальним в Україні

Війна на Близькому Сході та спровокована нею світова енергетична криза оголила системні вади українського ринку пального. Після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану ціни на бензин та дизель почали зростати ледь не щодня.

Станом на сьогодні в Україні здорожчало пальне та дизель.

Показовою стала реакція держави на це різке підвищення цін із боку АЗС. Антимонопольний комітет України розпочав моніторинг цін на пальне, надіславши запити мережам, але лише формально відкрив справу за ознаками антиконкурентних узгоджених дій. Голова АМКУ Кириленко виступив у Верховній Раді та визнав існування, окрім об'єктивних, також і «суб'єктивних чинників» у підвищенні цін.